Творчий, педагогічний та організаційний таланти лауреата міжнародних театральних фестивалів та мистецьких премій Сергія Івановича Гордєєва, спрямовані на відродження національної театральної культури. Він відомий в Україні режисер-постановник великих театралізованих заходів, метр української театральної педагогіки, котрий упродовж багатьох років зберіг глибоку любов до театральної справи. Народився 14 лютого 1948 р. у м. Яро­славль (Росія) у сім’ї робітника. У 1963 р. вступив до Ярославського театрального училища на акторський факультет. Саме в мистецькому середовищі тих часів та під впливом викладачів — В. Давидова, В. Цвєткова, Ф. Шишигіна сформувався світогляд майбутнього режисера. Після закінчення училища в 1967 р. Сергій Іванович продовжив навчання на режисерському факультеті Харківського інституту мистецтв. Водночас брав участь в організації масових свят та видовищ. У 1972 р. одержав диплом режисера драматичного театру та працював у Харківському театрі юного глядача актором і режисером до 1976 р. Там узяв участь у постановці декількох вистав, а також гастрольних подорожах. У 1973 р. С. І. Гордєєв вступив до Українського театрального товариства. Через три роки на базі Будинку актора разом із представниками харківських професійних спілок створив та очолив «Клуб творчої молоді». У 1976 р. розпочав викладати режисуру та акторську майстерність в Харківському державному інституті культури (нині — Харківська державна академія культури). Тоді зрозумів, що професія театрального педагога найближча до його устремлінь. На цьому шляху наставником був тодішній завідувач кафедри режисури, професор В. М. Айзенштадт, який згодом рекомендував його до вступу до аспірантури ІМФЕ ім. М. Рильського АН України та на завідування кафедрою режисури. Уже в 1981 р. обіймав посаду старшого викладача, у 1987 р. призначений завідувачем кафедри режисури. Розширюючи уявлення про тенденції сучасного театру й театральної педагогіки, стажувався у мистецьких вишах. На початку 1990-х рр. суспільна перебудова зумовила зміни в роботі кафедри режисури. Сергій Іванович на деякий час перейшов на посаду доцента. У 1993 р. став одним із засновників міжнародного фестивалю «Березіль 93», який увійшов в історію національного театрального мистецтва. У 1996 р., після шестирічної перерви, знову очолив кафедру режисури. Сповнений бажання розвитку, він сприяв становленню нових спеціальностей «Хореографічне мистецтво», «Театральне мистецтво», «Кіно-, телемистецтво» й «Акторське мистецтво». Сергій Іванович створив мистецько-педагогічну школу, виховав за власною методикою декілька поколінь режисерів масових свят, театральних педагогів. У його постановочному багажі — вистави, концерти на різних театральних сценах, а в науковому — відкриття в академії аспірантури за спеціальністю «Театральне мистецтво», ґрунтовне вивчення спадщини Леся Курбаса та його учениці — Валентини Чистякової. Сьогодні режисерську та педагогічно-наукову працю митець поєднує з роботою у експертно-методичних комісіях МОН України та громадською діяльністю, беручи участь у роботі правління Харківського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України. За особистий внесок у розвиток освіти та культури сучасної України нагороджений знаком «Відмінник освіти України», почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава», а також багатьма іншими відзнаками державного рівня.