Творити красу, черпаючи натхнення від природи та людей, — найголовніше бажання Миколи Миколайовича Прокопенка. Художник працює задля розвитку мистецтва як в Україні, так і за її межами й здобув визнан­ня, адже багато написаних ним картин зберігається в музеях і галереях по всьому світу. Народився 17 серпня 1945 р. у с. Лиманське Ренійського району Одеської області. Із 1964 до 1971 рр. навчався в Одеському державному училищі імені М. Б. Грекова. Після закінчення училища продовжив навчання в Національній академії образотворчого мистецва і архітектури України, студентом якої був у 1971–1977 рр. У роботах Миколи Миколайовича багато всього — форми, кольору, пластики. Його творчий шлях зовсім не схожий на шлях інших діячів мистецтва. Він навчався високих традицій живопису, але водночас поєднував минуле з динамікою сучасності. Роботи художника актуальні, вони зачаровують, надихають. Його картинами захоплюється як молодь, так і люди старшого покоління, і це все завдяки його мистецькому хисту, розвит­ку й відшліфовуванню творчої манери протягом усього життя, а також завдяки майстерному поєднанню подиху минулого й відчуття теперішнього. А це під силу зробити тільки справді великому й талановитому художнику. Манера написання картин у Миколи Миколайовича Прокопенка індивідуальна. Деякі знавці мистецтва називають стиль написання його картин постмодерністським, деякі говорять, що в його картинах превалює абстракціо­нізм. Але більшість схиляються до думки, що митець творить у стилі новітнього українського барокко. У всякому разі художник вкладає у свої роботи всю душу. Він немовби бачить світ під іншим кутом зору, ніж інші. Чудово вміє поєднувати кольори, у його картинах є щирість і загадковість, він легко передає різні асоціації, повністю розкриває образ героя. На його картинах різне — красиві жінки, герої міфів, чудернацькі натюрморти й неймовірні пейзажі.



У багатьох картинах художника жінка — це центр Всесвіту. Роботи Миколи Миколайовича — філософські, там не відчувається реалістичних мотивів. Крім створення власних полотен, реставрує зразки станкового, темперного, масляного й монументального живопису, а також створює театральні декорації. Підтвердженням таланту й визнання художника є те, що його сприймають як великого художника не тільки в Україні, а й в усьому світі. За весь творчий шлях Микола Миколайович Прокопенко написав багато чудових картин, які чарують і змушують замилуватися кожного, хто побачив їх. Із 1977 до 2015 рр. художник узяв участь у 699 всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних, зарубіжних і регіональних виставках, провів 143 персональні виставки живопису й графіки. Він є лауреатом, дипломантом і призером численних міжнародних, всеукраїнських і регіо­нальних виставок, а також міжнародних бієнале й трієнале живопису, графіки та ­ілюстрації друкованих і рукописних книг. Усього проведено 842 виставки. Роботи художника зберігаються в зібраннях 89 державних музеїв і галерей України, Європи, США, Англії, Росії, Німеччини, Мексики, Канади, Молдови, Естонії, країн СНД. Також роботи Миколи Миколайовича не обходять увагою й поціновувачі мистецтва, колекціонери картин, тому деякі витвори перебувають у приватних колекціях Європи, США, Великої Британії , Росії, Мексики, Канади, Греції, Норвегії, Ізраїлю, Австралії, Молдови, Польщі, Естонії, Сербії, Чорногорії, Франції, Італії, Швейцарії, Бельгії, країн СНД, ПАР та в інших країнах світу. Найвідомішими графічними роботами Ми­ко­ли Миколайовича Прокопенка є «­Птаха ди­тинства» (2015), «Арлекін» (2012), «Зелені очі» (2012), «Синя сукня» (1992), а також живописний твір «Білий романс» (2011). А загалом він написав понад 2 тисячі живописних полотен, через це його називають «людиною-мотором». Загалом твори художника експонуються більше ніж у 90 музеях світу та приватних колекціях. Микола Миколайович удостоєний багатьох нагород та почесних звань, а саме: академік Міжнародної академії мистецтв і літератури «Фат’ян»; академік і почесний президент Міжнародної Катеринської академії мистецтв (Німеччина); іноземний академік Естонської академії мистецтв; почесний доктор мистецтво­знавства Академії мистецтв (Німеччина); «герой мистецтв Україна — Німеччина»; член Дворянського зібрання півдня України; почесний громадянин м. Чорноморськ Одеської області; почесний громадянин м. Очаків Миколаївської області; почесний член товариства книголюбів (Росія). За вагомий особистий внесок у державне будівництво, утвердження конституційних прав і свобод громадян, соціально-економічний та духовний розвиток України присвоєно почесне звання «Заслужений художник Украї­ни» (2006), а також нагороджений орденом «За мир» (2015). Невичерпним джерелом творчих ідей і ­натхнення Миколі Миколайовичу також служить природа, черпає його й від людей. Мистецький запал, здатність крокувати в ногу із часом допомагають йому створювати справжні шедеври, які підкорюють кожного, хто розуміється на мистецтві. Про стиль написання своїх робіт говорить: «Я — Прокопенко, і стиль у мене ­прокопенківський».