Валентин Миколайович Гончаров народився 4 серпня 1937 року в м. Луганськ. Вищу освіту здобув у Новочеркаському політехнічному інституті, який закінчив в 1961 році за фахом «Експлуатація і ремонт автомобільного транспорту», в 1968 році закінчив Московський інститут управління за спеціальністю «Економіка і організація автомобільного транспорту». Відтоді багато років присвятив Валентин Гончаров розвиткові економічних знань, популяризації ринкової економіки. У його доробку — понад 400 фахових робіт, з яких 48 вийшли друком за кордоном. В.М. Гончаров — автор 6 навчальних посібників, 25 монографій, 14 книг та брошур. Навчальний посібник «Ринкові моделі оплати праці» був рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вузів і отримав позитивну оцінку працівників промислових підприємств. Як провідний вітчизняний фахівець, він викладав у Тайлерському і Техаському університетах (США), Університеті м. Печ (Угорщина), в університетах Дрездена, Лейпціга, Ерфурта, Цвикау (Німеччина), технічному університеті м. Пловдив і м. Софія (Болгарія), Вищій технічній школі м. Брно (Чехія). Нині Валентин Миколайович очолює кафедру Луганського національного аграрного універси-тету. З особливою увагою ставиться до підготовки наукових кадрів, бере активну участь у роботі Вчених рад із захисту кандидатських дисертацій (ЛНАУ ім. В. Даля) і докторських дисертацій у Воронезькому державному технічному університеті (РФ). Він — член правління Асоціації організаторів виробництва СНД, член редколегії науково-практичного журналу «Організатор виробництва» (РФ), науково-редакційної ради регіонального збірника «Прометей», почесний професор Східноукраїнського національного університету імені В. Даля, почесний доктор Воронезького державного технічного університету та Донецького державного університету управління. Валентин Гончаров удостоєний медалі «Ветеран праці» (1987 р.), звання «Заслужений діяч науки і техніки» (1995 р.), за значний особистий вклад у розвиток економічної та науково-технічної сфер та активну громадську діяльність нагороджений золотою медаллю імені М.І. Туган-Барановського (2004 р.). Серед його нагород багато й таких, що засвідчують міжнародне визнання: 1998 р. йому присвоєно звання «Почесний громадянин м. Кілгорі, м. Хендерсена і штату Техас (США)»; 1999 року він нагороджений платиновою медаллю Сабо Бендегуса Угорським суспільством НТО машинобудівників (м. Будапешт); 1999 року Міжнародний Біографічний Центр (Кембрідж, Англія), розмістив біографічну довідку про нього у словнику «Біографії учених світу» і того ж року його ім’я занесли до списку «2000 видатних інтелектуалів ХХ сторіччя»; наступного року удостоєний титулу «Видатна особистість ХХ століття», запровадженого Американським Біографічним інститутом (США). Крім того, Міжнародна академія наук екології і безпеки життєдіяльності в 2002 році нагородила його золотою медаллю імені М.В. Ломоносова, а наступного року його обрали членом-кореспондентом Європейської академії наук, мистецтв і гуманітарних наук (ЮНЕСКО, м. Париж, Франція). Рішенням асамблеї ділових кіл України за значний внесок у розвиток економічної науки 2007 року Валентин Гончаров нагороджений міжнародною нагородою — орденом Луки Паччіолі.