Багато років І. М. Жирик провадить природоохоронну діяльність та науково-дослідницьку роботу, націлюючись на формування екологічної свідомості українського суспільства. Народився 10 червня 1955 р. у с. Глибоке Богородчанського району Івано-Франківської області в багатодітній національно-патріотичній сім’ї. Із 1970 до 1974 рр. навчався в Снятинському сільськогосподарському технікумі на

агрономічному відділенні, після чого працював агрономом-насіннєводом Чемеровецького районного управління сільського господарства. У період із 1974 до 1976 рр. служив в армії. Вищу освіту вченого агронома здобув без відриву від виробництва в Одеському сільськогосподарському інституті. Як головний агроном колгоспу «Дружба» Тисменицького району Івано-Франківської області відзначений почесною грамотою за досягнення найвищих результатів у всесоюзному змаганні з вирощування продукції рослинництва. У 1988–1989 рр. обіймав посаду головного інспектора із заготівель і якості сільськогосподарської продукції Тисменицького району. У 1989 р. І. М. Жирика перевели на роботу до при­родоохоронних органів області, де він про­йшов шлях від голови райкомітету, начальника рай­екоінспекціі, головного спеціаліста-­держ­інс­пек­тора, завсектора до начальника відділу облас­но­го управління екології та природних ресурсів. За його ініціативи та безпосередньої участі на Івано-­Франківщині створено лісозахисну смугу навко­ло заводу ТОС, створено природно-заповідні об’єкти загальнодержавного та місцевого значення. Важливою частиною його діяльності стала науково-освітня робота. У 2012 р. випустив книгу «Святкування різдвяних свят на Бойківщині», працює над дослідженням «­Історичний розвиток лісового масиву Чорний ліс» та історією с. Глибоке. Неодноразово обирався депутатом місцевих рад та депутатом Тисменицької районної ради. Із 2014 р. — голова правління Івано-Франківської обласної організації «Чорний Ліс», яка ініціювала створення національно-природного парку «Чорний Ліс» площею понад 30 тис. га. Ушановує командирів, вояків УПА та учасників визвольних змагань 1940–1950 рр., проводить розкопки могил жертв сталінських репресій, дбає про благоустрій могил наших героїв. Активний учасник Помаранчевої революції та Революції гідності. За високий професіоналізм та багаторічну працю нагороджений грамотами місцевих та обласних органів влади, а також Міністерства екології й природних ресурсів України. Із дружиною Галиною Олексіївною виховали сина Олексія та дочку Марію. Мають онука Дениса. Життєвий девіз діяча: «Праця, праця, праця… і ще раз праця!»