Петро Григорович Жмінько має визначні заслуги перед токсикологічною наукою. Учений здійснює велику наукову й експертну роботу з токсиколого-гігієнічного оцінювання пестицидів щодо їхньої небезпечності для людини та можливості державної реєстрації в Україні. Народився 1 липня 1949 р. в с. Гоголів Броварського району Київської області. У 1980 р. закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка й здобув фах біолога-біохіміка та викладача біології і хімії. У ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України» працює з 1975 р. — спочатку на посадах лаборанта й старшого лаборанта, далі молодшого, старшого та провідного наукового співробітника, а з 1997 р. — керівника лабораторії загальної токсикології. З 2004 р. завідує відділом «Інститут експериментальної токсикології і медико-біологічних досліджень». Наукову діяльність П.Г. Жмінько розпочав під керівництвом видатних учених-токсикологів: члена-кореспондента НАН і НАМН України, професора Ю.С. Кагана та члена-кореспондента НАМН України, професора М.Г. Проданчука. У 1988 р. захистив кандидатську дисертацію, а у 2005 р. — докторську. Наукові інтереси Петра Григоровича пов’язані з дослідженням механізмів токсичної і селективної дії пестицидів та регуляторів росту рослин, механізмів віддаленої нейротоксичної дії фосфорорганічних речовин, загальних механізмів регуляції хімічного гомеостазу, мембрано- та імунотоксичних ефектів ксенобіотиків, вивченням основних закономірностей «парадоксальних ефектів» під впливом похідних N-оксид піридину на рівні низьких і наднизьких доз. Учений є автором понад 260 публікацій, співавтором довідника з токсикології «Общая токсикология», монографій «Medical Aspects of Chemical and Biological Terrorism. Chemical Terrorism ahd Traumatism», «Альтернативні методи і тест-системи. Лікарська токсикологія», нормативних документів і низки методичних рекомендацій. Також у його доробку є патенти на винаходи й нововведення. Під керівництвом П.Г. Жмінька захистилися три кандидати наук, виконуються дві докторські й дві кандидатські роботи. Петро Григорович науково обґрунтував понад 150 гігієнічних нормативів, більш ніж 50 допустимих добових доз пестицидів для людини. Систематично консультує лікувально-профілактичні заклади МОЗ України у випадку розслідування гострих отруєнь хімічними речовинами та МВС України щодо біологічної активності хімічних речовин, їхнього шкідливого впливу на здоров’я людини й довкілля. Крім того, головує в спеціалізованій ученій раді при ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України» та її первинній профспілковій організації, є членом проблемної комісії НАМН України «Токсикологія» та експертом ДП «Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України». За вагомий особистий внесок у розвиток охорони здоров’я та високий професіоналізм нагороджений почесною грамотою МОЗ України, подякою та іменним годинником від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, почесним знаком Товариства токсикологів України та іншими. У Петра Григоровича — велика родина. З дружиною виховали двох доньок, мають чотирьох онуків. Учений усе життя незмінно дотримується кредо: «Самовіддано служити науці».