Костянтин Іванович Устіченко народився 7 травня 1959 року в с. Вербівське Васильківського району Дніпропетровської області. Після закінчення 8 класів Авангардіївської середньої школи вступив на ветеринарне відділення радгоспу-технікуму "Пере-мога" м. Василівка Запорізької області, який закінчив у 1978 році, отримавши спеціальність ветеринарного фельдшера. Але військова служба на Чорноморському флоті колишнього СРСР в період з 1978 до 1981 року змінила ставлення до раніше обраної спеціальності й у вересні 1981 року Костянтин Устіченко вступив до Харківського юридичного інституту ім. Ф.Е. Дзержин-ського, який закінчив 1985 року за спеціальністю "Правознавство". Вже через рік Костянтина Івановича призначено на посаду судді. Цей фах привабив його своєю незалежністю та самостійністю в роботі.
На своїй посаді К. Устіченко неухильно дотри-мується настанови діяти, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску чи втручань. Він переконаний, що поведінка судді під час засідання та поза ним має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства до об'єктивності судових органів. Своїми щоденними діями Костянтин Іванович прагне підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів, адже недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.
За самовіддану роботу Костянтину Івановичу присвоєно другий кваліфікаційний клас, а 2007 року рішенням Ради суддів його призначено на посаду голови Снігурівського районного суду Миколаївської області. Очолюваний ним суд є місцевим судом першої інстанції і розглядає справи всіх категорій: кримі-нальні, цивільні, адміністративні тощо. Упродовж року суд під керівництвом К. Устіченка розглядає понад 6000 справ різних категорій.
Під керівництвом Костянтина Івановича працює 5 суддів. Усіх їх об'єднує переконання їхнього керівника, що забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків. Повагою та підтримкою Костянтина Івановича користуються працівники суду, які уміють працювати якісно і швидко і завжди відстоюють державну позицію. Понад усе К. Устіченко цінує у своїх підлеглих наполегливість у встановленні істини в поєднанні з правовою культурою, здатність до глибокого аналізу усіх обставин справи, вміння бачити за зовнішніми деталями справжні спонуки вчинків людей, дисциплінованість.
На переконання Костянтина Івановича, найголов-ніше завдання судді - у будь-якій ситуації залишитися неупередженим і винести законне справедливе ріше-ння, а це потребує неабияких вольових якостей, тому життєвим кредо К. Устіченка є античний афоризм: "Найсильніший той, хто володіє собою". Цього ж він навчає і своїх двох синів, які також обрали професію юриста: старший, Руслан, працює інспектором кримінально-виконавчої інспекції, а молодший Костя - студент 4 курсу Одеської юридичної академії. Дружина Костянтина Устіченка - Олена Іванівна теж юрист.
У вільний від роботи час Костянтин Іванович любить збирати гриби, рибалити та полювати.