Тараненко Лариса Іванівна досліджує науку про мову, постійно вдосконалюючи свій професійний рівень. Філологиня проходила стажування у Великій Британії, бере участь у роботі наукових конференцій у країнах ЄС та співпрацює з науковцями університету Сорбони й Вільнюського університету.
Народилася 15 серпня 1973 р. в смт Чорнобай Черкаської області. У 1996 р. з відзнакою закінчила факультет англійської мови Київського державного лінгвістичного університету за спеціальністю «Мова і література (дві іноземні мови)». У 1993–1994 рр. навчалася в Університеті Аляски, США. Із 1998 р. розпочала наукову діяльність, вступивши до аспірантури Київського національного лінгвістичного університету. У 2003 р. захистила кандидатську дисертацію «Просодичні засоби реалізації зв’язності тексту англійської прозової байки (експериментально-фонетичне дослідження)».
Лариса Тараненко має значний досвід науково-педагогічної роботи у закладах вищої освіти. Із 1996 до 2006 рр. вона була на посадах викладачки, старшої викладачки, доцентки кафедри фонетики англійської мови, а з 2006 до 2007 рр. — завідувачки кафедри англійської мови факультету перекладачів англійської мови в Київському національному лінгвістичному університеті. Згодом, у 2007–2008 рр., учена — доцентка кафедри української та іноземних мов у Державному економіко-технологічному університеті транспорту. Із 2008 р. й дотепер вона працює в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського»: 2008–2017 рр. — доцентка кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови, 2017–2020 рр. — професорка кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови факультету лінгвістики, у 2020 р. очолює цю кафедру. 2016 р. науковиця захистила докторську дисертацію «Просодичні засоби актуалізації англійських фольклорних текстів малої форми (експериментально-фонетичне дослідження)».
До кола наукових інтересів Л. І. Тараненко входять питання загального мовознавства, фонетики, фоностилістики, когнітивної фонетики, лінгвістики тексту, прагмалінгвістики, психоенергетики усного мовлення, синергетики і сугестії мовлення. Нею обґрунтовано модель механізму актуалізації фольклорного тексту в процесі комунікації, алгоритмічно-фабульні моделі англійських фольклорних творів малої форми, узагальнену модель генезису жанрів художніх творів та узагальнену графічну модель концептосфери змістового насичення різножанрових фольклорних текстів. Вагомим науковим здобутком Л. І. Тараненко є обґрунтування у співавторстві з А. А. Калитою кількісного критерію рівнів емоційно-прагматичного потенціалу висловлення, який дозволяє підвищити ефективність комп’ютерної обробки озвученого мовлення.
За результатами досліджень мовознавиця опублікувала понад 180 науково-методичних праць, серед них 3 монографії, 5 навчальних посібників та 2 словники. Підготувала 2 кандидатів філологічних наук, є науковою керівницею здобувачів ступеня доктора філософії. Лариса Тараненко — членкиня 2 спеціалізованих учених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальностями «Германські мови» й «Перекладознавство», членкиня експертної групи МОН України для проведення оцінювання ефективності діяльності закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності за науковим напрямом «Гуманітарні науки та мистецтво», членкиня галузевої конкурсної комісії Всеукраїнського конкурсу наукових студентських робіт із романо-германських мов та літератур (з методикою їх викладання).