Народився 23 червня 1949 р. в м. Тбілісі (Грузія). У 1966 р. вступив на факультет радіофізики та електроніки Харківського інституту радіоелектроніки, де здо­був фах радіофізика-дослідника.



Після завершення вишу з 1971 до 1973 рр. служив в армії. Демобілізувавшись, розпочав професійну діяльність в Інституті метрології в м. Харків, де пройшов шлях від інженера, молодшого наукового спів­робітника до заступника генерального директора установи. Потім повернувся на посаду начальника лабораторії. За конкурсом обраний завідувачем кафедри фізичних основ електронної техніки Харківського націо­нального університету радіоелектроніки, де дотепер працює професором цієї кафедри. Готує молоду зміну фахівців у галузі лазерної техніки та лазерних систем інформації.
Юрій Павлович розробив широкий клас стабілізованих за частотою напівпровідникових і твердотілих лазерів, брав участь у забезпеченні еталона первинної міри довжини — довжини хвилі стабілізованого за частотою лазера. У доробку має понад 400 наукових і навчально-методичних праць, зокрема чотири монографії та низку навчальних посібників, 17 авторських свідоцтв СРСР і патентів України.
За розв’язання науково-технічних проблем під час створення вітчизняного еталона довжини на основі лазерів відзначений Державною премією України в галузі науки і техніки (1998). Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги в метрології, стандартизації та сертифі­кації» (1999) та Грамотою Верховної Ради України за підготовку циклу лекції для фахівців (2010).




У молоді роки науковець захоплювався гірським туризмом. З дружиною Наталією Михайлівною виховали двох дочок.