Зберегти і розвинути господарство й рідне село для людей — такі завдання ставить перед собою Василь Іванович Калган як керівник потужного аграрного підприємства, депутат та мешканець Базаліївки. Земля допомагала українцям вижити в найважчі часи, тож для нього розвиток села — це піклування про наше коріння, пам’ять і духовність. Народився 31 травня 1951 р. в с. Базаліївка Чугуївського району Харківської області. Протягом 1971–1976 рр. був студентом Харківського інституту механізації та електрифікації сільського господарства, здобув кваліфікацію інженера-механіка.



Трудову діяльність у сільському господарстві Василь Іванович розпочав у 1976 р. в колгоспі «Червонофлотець» Херсонської області, де був головним інженером. З 1980 до 1993 р. працював інженером-технологом, старшим майстром, заступником начальника й начальником цеху паливних насосів Чугуївського заводу паливної апаратури.



З 1993 р. донині — директор агрофірми «Базаліївський колос». Завдяки його наполегливості, вимогливості до себе та підлеглих, організаторським здібностям господарство є лідером у районі. Агрофірма вирощує зернові, бобові й олійні культури. У 2020 р. врожайність зернових становила 60 ц/га, соняшнику — 33,7 ц/га, кукурудзи на зерно — 86,7 ц/га, ячменю — 64 ц/га. Також господарство виробляє молоко та м’ясо. На фермі — 1287 голів великої рогатої худоби, зокре­ма 500 голів дійного стада. Надій на корову — 10 228 кг молока, середньодобовий приріст молодняка великої рогатої худоби — 892 г. За насиченістю на 100 га землі та за вироб­ництвом молока на 1 га — тваринництво в агрофірмі «Базаліївський колос» одне з найкращих в Україні.
Василь Іванович Калган — не лише господарник, а й активний громадський діяч. Депутат Чугуївської районної ради всіх скликань за часів незалежної України, а з 2020 р. — депутат Чкаловської селищної ради. За його ініціативи й підтримки в с. Базаліївка провели газ, багато зусиль докладено для відкриття середньої школи, яка нині є навчально-виховним комплексом, облаштовано спортзал, село має свою футбольну команду, зведено храм.
Довга життєва дорога навчила шанувати, розуміти й цінувати людей. За такими принципами працював і буде працювати далі. Буваючи в різних країнах світу, переконаний: головне, що потрібно для нашої країни сьогодні — жити за законами. А для цього треба змінювати не лише закони, а й свідомість людей, щоб вони самі хотіти змінитися на краще й тим самим зробити іншою свою країну.
В. І. Калган є членом Асоціації виробників молока й Аграрного союзу України. Входить до складу наглядової ради Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка (2017–2022).



За багаторічну сумлінну працю, високопрофесійне виконання службових обов’язків, вагомий особистий внесок у збільшення виробництва сільськогосподарської продукції нагороджений почесними грамотами Кабінету Міністрів України (2003), Міністерства аграрної політики (2005), Харківської обласної ради, Чугуївської районної державної адміністрації та Чугуївської районної ради, а також срібною медаллю «10 років незалежності України». Одержав почесні звання «Лицар Вітчизни» (2011) за високу національну гідність, патріотизм та активну участь у розбудові держави, «Лідер агропромислового комплексу України» (2012) Міністерства аграрної політики та продовольства України, «Взірець професіоналізму» (2012) та «Топменеджер аграрного ринку України» (2013), а також грамоти й подяки «За кращі показники сплати внесків до Пенсійного фонду України» (2007, 2011, 2013, 2014, 2016). У 2018 р. відзначений орденом Миколи Чудотворця «За благодійність».



Уміння поєднувати вимогливість до себе й чуйність до людей, активність, висока працездатність, простота в спілкуванні та оптимізм створили Василеві Івановичу заслужений авторитет серед працівників господарства й мешканців села. Він робить багато для односельців, адже продовжує традиції дідів-прадідів, які кожну справу робили за принципом: люди мають жити з кожним днем все краще.



Життєве кредо Василя Калгана: «Найбільша нагорода — людська вдячність». Таке переконання передав двом дітям і п’ятьом онукам. Мудро дивиться на життя: «Ніколи не бери на себе більше ніж зможеш зробити, берися лише за те, що зможеш завершити. Завжди будь людиною, стався до ближніх із повагою, і зроблене добро повернеться стократ».