ародився 4 лютого 1940 р. у м. Бахмачі Чернігівської області. Після закінчення 7-ми класів вступив до Сумського медичного училища. Після завершення навчання у 1957 р. впродовж трьох років працював завідувачем фельдшерсько-акушерського пункту с. Тиниця Бахмацького району. Під його керівництвом працював колгоспний пологовий будинок, де щорічно народжувалось 120 малюків, жоден із яких до року не помер. У 1960 р. І.Д. Дужий вступив до Харківського медичного інституту. Вже на державних екзаменах з анатомії і гістології професор Орленко Ю.М., відзначивши знання молодого студента, запросив до себе на кафедру у хірургічний гурток. У кінці 3-го курсу І.Д. Дужий уже оперував самостійно апендицити та неускладнені кили. Діагностику цих процесів добре знав із фельдшерських років. Закінчив із відзнакою вуз у 1966 р. за спеціальністю «лікувальна справа». Під час практики на шостому курсі у Сумській області потрапив на операцію на легенях у протитуберкульозному диспансері і зрозумів: оце його хірургія. У серпні 1966 р. приступив до роботи у цьому диспансері. Через 11 років І.Д. Дужий очолив це відділення. Уже через рік воно увійшло у чільну трійку в Україні і вже ні разу її не залишало впродовж 45 років. З 2002 р. основною роботою І.Д. Дужого стала кафедра загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії, яку він очолює, залишаючись науковим керівником клініки фтизіатрії, де оперує двічі на тиждень. У його арсеналі операції, які виконують всього декілька хірургів не лише в Україні, а й у СНД . Наукою почав займатися на початку 1970-х рр. Розробив і першим втілив у життя профілактику тромбогеморагічних ускладнень за допомогою низьких доз гепарину при операціях на легенях та плеврі. З кінця 1970-х рр. І.Д. Дужий зацікавився діагностикою захворювань плеври. Розробив і втілив у життя етіологічну діагностику цих захворювань шляхом торакоскопії, плевробіопсії, цитогістологічних досліджень. Захистив ди-сертацію на ступінь кандидата медичних наук у 1991 р. Продовжив вивчення захворювань плеври, написав монографію «Заболевания плевры», що вийшла друком у 1997 р. Першим у незалежній Україні захистив докторську ди-сертацію за матеріалами монографії у 1998 р. За 9 років під умілим керівництвом І.Д. Дужого було захищено 6 кандидатських дисертацій. Автор 17 винаходів, підтверджених патентами України. Автор 5 одноосібних монографій, серед яких «Труднощі діагностики хвороб плеври» не має аналогів; багатьох наукових праць, посібників, винаходів та ін. Заслужений лікар України, професор, доктор медичних наук; нагороджений знаком «Отличнику здравоохранения»; з 1998 р. І.Д. Дужий — голова Сумського обласного осередку асоціації хірургів України. За досягнення у професійній діяльності І.Д. Дужий нагороджений грамотою Ради Міністрів СРСР у 1988 р., за поширення істин православної церкви був нагороджений грамотою «За заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним українським народом» від Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Виростив, викохав і дав путівку у життя 4 дітям, має 6 онуків і 1 правнука. Вважає, що людина може бути щасливою лише у великому і дружному сімейному гнізді. Життєве кредо Ігоря Дмитровича: «І вже вважатиму себе безмежно винагородженим Богом, і недаремно прожитим життя, якщо моя праця принесе користь народові, сином якого я маю честь бути».