Народився 15 жовтня 1951 року у прекрасному місті лева — Львові. Змалку любив гуляти вечірніми вулицями старовинного міста. Батько родом з Ново-Кам’янки, матір з с. Стронятин. Дякуючи хорошому вихованню батьків, для Ігоря Михайловича повага до людей — понад усе. Він прагне допомагати людям, бути ближче до них, адже тільки завдяки спілкуванню, чесному та відвертому, можна вирішити ту чи іншу проблему. Ще хлопчиною зрозумів, що найвища наука — це бути мудрим, а найвища мудрість — бути добрим, тому намагається дотримуватися цих слів протягом усього свого життя. Талановитий студент, який швидко засвоював новий матеріал у великих обсягах, без труднощів отримав вищу освіту, а згодом науковий ступінь кандидата технічних наук. Ігор Михайлович ніколи не зупинявся на досягнутому, а продовжував трудитися на благо своєї Батьківщини та Українського народу. Вже у 1998 році він став академіком Транспортної академії наук України, а також автором 10 наукових статей та монографії. Трудову діяльність І.М. Дума розпочав дуже рано, у 18 років вирішив знайти свою першу роботу. Ще не повністю відчувши свою самостійність, незалежність від батьків, Ігор Михайлович пішов служити в армію. Минуло два роки, по завершенні служби у 1972 році був прийнятий на роботу до Львівського автотранспортного підприємства 14631. Ось тут по-справжньому почалась його трудова діяль- ність. Почавши з посади слюсаря-авто-електрика, поступово накопичуючи досвід і завдяки працелюбності та хорошому ставленню до людей, його кар’єра пішла у ріст. Попрацювавши бригадиром автоелектриків, став майстром дільниці, далі начальником майстерні, заступником головного інженера та заступником директора, а вже у червні 1988 року призначений директором. З 1997 року працював та набув досвіду роботи на посаді голови правління ВАТ «Львівське АТП-14631». На загальних зборах акціонерів, що проводились у 1999 році, був за сумісництвом обраний головою правління ВАТ «Львівавтотранс». У травні 2000 року призначений на посаду начальника Львівського обласного автотранспортного управління, працював на посадах голови правління — президента Львівської обласної організації роботодавців транспорту, помічника голови Львівської обласної ради. З червня 2010 року і донині — начальник Територіального управління Головавтотрансінспекції у Львівській області. За самовіддану роботу та відмінне виконання своїх обов’язків був нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів, медаллю «За трудову відзнаку», отримав почесне звання «Заслужений працівник транспорту України». Випробував свої сили у політичній діяльності. У 1983–1985 роках — депутат районної ради Червоноармійського району м. Львова, депутат Львівської обласної ради у 2002–2006 роках. Захоплюється Ігор Михайлович автомобілями, інакше не був би автомобілістом, прихильник швидкості, та лише тоді, коли сам за кермом:«За кермом я відпочиваю, думки від роботи відволікаються, весь повнюся відчуттям дороги». За кермом він у будь-яку пору року і погоду — така вже у нього робота. Найважливішим та найціннішим досягненням є любляча родина, ніщо не зможе завадити йому, щоб поспілкуватись та провести свій вільний час із нею. Разом з коханою дружиною Марією виховав двох доньок — Надію та Оксану. Вже декілька років як Ігор Михайлович обійняв найважливішу у своєму житті посаду — посаду дідуся, бо має двох онуків, Назарчика та Аню.