Відомий учений у галузі фізики й технології з’єднання різнорідних матеріалів у твердій фазі Борис Вікторович Борц на базі експериментальних даних та фізичних принципів вивчив і сформулював основні умови та закономірності, потрібні для досягнення стійкого зварювання цих матеріалів. У співпраці з іншими вченими науковець адаптував розроблену методику для впровадження на АЕС України. Народився 18 січня 1945 р. в м. Харкові в родині службовців. У 1971 р. закінчив факультет машинобудування Харківського політехнічного інституту й одержав диплом інженера-механіка. Після служби в армії з 1972 р. працює в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут», де пройшов шлях від інженера-дослідника до заступника директора. У 1991 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Фізика пучків та прискорювальна техніка». За результатами дисертації розробили мішений комплекс із високовакуум­ним кріогенним відкачуванням, упровадження якого дало змогу опромінювати реакторні матеріали в надвисокому вакуумі та визначити багато закономірностей процесу радіаційного розпухання, які практично неможливо вивчати за умови реакторного опромінення. У 2013 р. Б.В. Борц захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю «Фізика твердого тіла». У дисертації розроблено фізико-технологічні основи з’єднання різнорідних металів у твердій фазі. Уперше досліджено вплив хвильових процесів на перенесення маси в біметалі Cu-Nb, який використовують як перехідний шар для створення з’єднань сталь-титан. На мікро- та наноструктурних рівнях вивчено основні процеси еволюції структури й перенення маси, що спостерігаються на межі поділу цих матеріалів, які зварюють у твердій фазі за умов високотемпературної (950°С) вакуумної прокатки. Встановлено, що перенесення маси може здійснюватися на кількох структурних рівнях. За допомогою дислокацій на мікрорівні та квазіперіодичного хвильового фронту (період 1–2 нм), що розвивається в найбільш напружених місцях межі поділу металів, які деформуються на наноструктурному рівні, на ділянках, безпосередньо прилеглих до межі поділу, описано перебіг процесу динамічної нанорекристалізації, яка спричиняє виникнення великокутових меж зерен одноатомної товщини завбільшки кілька нанометрів. Науковець працює над створенням ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів». Він є керівником контракту з Аргонською національною лабораторією щодо створення нейтронно-утворювальної мішені для «Джерела нейтронів». За результатами наукової діяль­ності розроблено технологію і виготовлено W-Ta мішені. Створено виробничу ділянку з плавлення уран-молібденового сплаву, його оброблення, 3d-деформування та розроблення технології і виготовлення U-Al мішені. За безпосередньої участі Б.В. Борца створюють центр із виробництва радіофармацевтичних препаратів «­Натрій пертехнетатом [99 mTc] екстракційний». Під керівництвом ученого захищено дві кандидатські дисертації. У його науковому доробку — 245 наукових праць, власних та у співавторстві, дві монографії, патенти СРСР, України та США. Плідна наукова робота Бориса Вікторовича високо відзначена — у різний час він нагороджувався галузевою премією СРСР у сфері методичного забезпечення реакторного матеріалознавства, іменним годинником Харківської обласної адміністрації та нагрудним знаком «Винахідник СРСР».