Богдан Федорович Бойко — один із засновників Народного Руху України, голова фракції НРУ в Тернопільській обласній раді, творець і провідник концепції побудови в Україні «національної народної держави українців». Активно працював у Верховній Раді України, був одним із тих, хто вносив прапор України в зал засідань 24 серпня 1991 р. Народився 29 вересня 1954 р. у с. Під’ярків Перемишлянського району Львівської області в багатодітній селянській родині. У 1971–1976 рр. навчався на економічному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. Із початком демократичних перетворень у державі й руху за незалежність розпочав активну політичну діяльність. У 1989 р. узяв участь у роботі установчого з’їзду НРУ за перебудову. Тоді його обрали спочатку співголовою, а потім — головою Тернопільської крайової ради НРУ. У 1990 р. — перший заступник голови виконкому Тернопільської обласної ради народних депутатів, а далі — голова виконкому та облради. У 1992–1994 рр. очолював Тернопільську обласну раду народних депутатів, потім Тернопільську облдержадміністрацію. Богдан Федорович виконав рішення центрального проводу НРУ про створення на Тернопільщині базової організації НРУ. Її склад становив 50 тис. членів. Успішно організував «ланцюг єдності» між Тернополем і Рівним. На заклик вийшло 30 тисяч людей. На кінець 1990 р. здійснили повну декомунізацію області, не залишивши жодного пам’ятника ідолам. Повністю відновили роботу національні церкви України. У 1991 р. звільнили Почаївську лавру й передали Київському патріархату. Повернули храми УГКЦ й автокефальній церкві. Сприяв створенню в області й забезпечив умови для таборів підготовки бійців «Тризуба» та інших проукраїнських організацій. Відгукувалися й на події в країні. Під час страйку шахтарів на Донбасі силами області відправили 40 тис. тонн продовольства. Б. Ф. Бойко був одним з активних діячів Народної ради у парламенті, яка відіграла визначальну роль у проголошенні Акта державної незалежності України. Разом зі своїм заступником Василем Турецьким керували рухівським штабом на референдумі 1 грудня 1991 р. У східні області переправили понад 30 тисяч агітаторів із Тернополя й Києва. Нині й далі працює в політичному полі. Вважає, що має бути введено обмеження перебування у Верховній Раді трьома строками й знята депутатська недоторканість, а всі, хто був депутатом усіх рівнів до 2014 р., мають бути позбавлені прав обиратися й обіймати державні та муніципальні посади. Надає допомогу бійцям на фронті та їхнім родинам. Богдан Федорович — автор понад 100 наукових і публіцистичних робіт на економічну й політичну тематику. Має велику родину. Разом із Надією Михайлівною виховали трьох дітей: дочку Ольгу та синів Остапа й Богдана.