Народився 26 січня 1950 р. в с. Рахнівка Дунаєвецького району Хмельницької області. У 1966 р. з відзнакою закінчив Рахнівську середню школу та був зарахований студентом 1 курсу факультету механізації сільського господарства Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, де 1971 р. отримав кваліфікацію інженера-механіка. Трудову діяльність розпочинає у Корецькому професійно-технічному училищі Рівненської області викладачем технічних дисциплін. У 1971 р. призваний до лав Радянської армії. Служив у Новограді-Волинському Житомирської області, 1972 р. був демобілізований у званні лейтенанта. З 1972 р. почав працювати асистентом кафедри сільськогосподарських та меліоративних машин в рідній альма-матері. 1983 р. зарахований аспірантом Білоруського інституту механізації сільського господарства, а у 1986 р. захистив кандидатську дисертацію. Доцент кафедри сільськогосподарських та меліоративних машин Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту з 1987 р. Через рік призначений заступником декана факультету механізації сільського господарства Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. 10 жовтня 1988 р. обраний деканом факультету механізації сільського господарства Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. Вже 2 роки потому його обирають членом Навчально-методичного об’єднання інженерних спеціальностей Мінсільгоспосвіти СРСР, а з 1993 р. членом Навчально-методичної комісії інженерних спеціальностей агроосвіти Міністерства аграрної політики України. З 2003 року працює на посаді директора Інституту механізації і електрифікації сільського господарства Подільської державної аграрно-технічної академії. З 2000 р. викристалізувався новий напрям наукової роботи Івана Миколайовича — педагогічний. Він автор і активний впроваджувач на рівні агроосвіти нових технологій навчального процесу, побудованих на ідеях наскрізності вивчення програмного матеріалу, ступеневої форми організації підготовки фахівців вищої кваліфікації та кредитно-модульної системи. 19 лютого 2009 р. захистив докторську дисертацію з теорії і методики професійної освіти. Під його керівництвом виконали і успішно захистили кандидатські дисертації 5 аспірантів і здобувачів. Засновник щорічної Міжнародної конференції «Проблеми підготовки фахівців-аграріїв в навчальних закладах вищої та професійної освіти» і Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Перші наукові кроки». Ним опубліковано понад 400 науково-методичних праць, 15 монографій та навчальних посібників з питань сільськогосподарського виробництва та організації навчального процесу у вищих навчальних закладах, отримано півсотні авторських свідоцтв та патентів. Нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України» (1999 р.), почесними відзнаками «Відмінник аграрної освіти та науки IІІ ступеня» (2003 р.), «Знак Пошани» (2005 р.), «Відмінник аграрної освіти та науки IІ ступеня» (2006 р.), «Відмінник аграрної освіти та науки I ступеня» (2007 р.) та ін. У 2007 р. Президентом України присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України». У душі Івана Миколайовича панує лад і гармонія. Його не зрадило загальнолюдське родинне щастя. Він управі пишатися своєю дружиною Антоніною Іларіонівною, двома прекрасними синами Миколою і Юрієм, невістками Лесею і Надією та онуками Юлією, Іванком, Назариком і Софійкою.