Професор Микола Васильович Замірець зробив видатний внесок у розвиток інженерної науки, техніки й технології у сфері приладобудування. Основні результати його наукових досліджень реалізовано в системах керування ракетно-космічного комплексу, автоматизованих комплексах спеціального технологічного устаткування для виробництва радіоелектронної апаратури, нових технологіях виготовлення виробів мікроелектроніки, що впроваджені на 87 підприємствах приладобудівних галузей промисловості. Народився 3 грудня 1943 р. в с. Довжик Золочівського району Харківської області. У 1961 р. вступив до Харківського авіаційного інституту, який закінчив у 1967 р. за спеціальністю «Радіоелектронне обладнання». Після інституту працював інженером в Українській філії Науково-дослідного інституту технології машинобудування, а за деякий час був призваний до лав армії, де з 1967 до 1970 рр. служив у військовій частині Тихоокеанського флоту. Після армії повернувся до Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування. Почавши з посади інженера в 1967 р., пройшов усі щаблі становлення як фахівця та вченого й у 1995 р. очолив інститут. Основні напрями науково-технічної і виробничої діяльності очолюваного Миколою Васильовичем Науково-дослідного технологічного інституту приладобудування — космічна й оборонна приладобудівна техніка; устаткування, прилади та пристрої для автотракторної і бронетанкової техніки. Під його керівництвом сформована й діє наукова школа технологій приладобудування. Завершено та впроваджено 72 наукові розробки, зокрема в міжнародних проєктах — 5. Створено понад 60 державних і галузевих стандартів, 8 програмно-автоматизованих ліній, запропоновано 120 найменувань технологічного обладнання. Професор М.В. Замірець брав участь у розробленні 8 програмно-автоматизованих ліній, більше ніж 40 найменувань програмно-автоматизованого технологічного обладнання, відпрацюванні на технологічність понад 30 виробів і систем, як-от «Буран» — крилатий орбітальний корабель багаторазового використання, стратегічний ракетний комплекс Р-36М2 «Воєвода», протикорабельний ракетний комплекс із надзвуковою крилатою ракетою «Болід» та інших. Під його керівництвом розроблено нові конструкторсько-технологічні рішення та алгоритми програмного забезпечення електронних блоків комплексу наукової апаратури «Потенціал», експериментальної сонячної батареї для космічного експерименту «Мікросат» і сонячних батарей для космічних апаратів «Мікрон», «EgyptSat-1», «Січ-2», «Січ-2–1», «Мікросат-Іоносат». Нині за його участі створюють сучасні електронні блоки, прилади й датчики нового покоління для бронетанкової техніки, в основу яких покладено цифрові методи оброблення інформаційних сигналів і сигналів керування. Здійснюють стратегічне планування космічної діяльності на перспективу з багатьма підприємствами України. Водночас із науково-виробничою діяльністю М.В. Замірець велику увагу приділяє підготовці молодих фахівців. В інституті під його керівництвом діє спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій. Учений підготував 12 кандидатів технічних наук. У доробку науковця — понад 200 нау­кових робіт, зокрема 3 монографії та 19 винаходів. Багато років — головний редактор науково-технічного журналу «Технологія приладобудування». За вагомий внесок у створення ракетно-космічних комплексів і систем, виконання національної та міжнародної космічних програм М.В. Замірцю присвоєно звання «Ветеран космічної галузі України» (2002).