Державний діяч з аналітичним мисленням і яскравою патріотичною позицією, Олександр Валентинович Турчинов робить усе можливе для збереження порядку, миру та злагоди в Україні, повернення нашої держави на демократичний і європейський шлях розвитку. Він є активним поборником за прозорість, підзвітність, ефективність влади, яка має працювати задля інтересів своїх громадян. Саме від розуміння таких людей залежить, якою буде Україна в майбутньому. Народився 31 березня 1964 р. у Дніпропетровську. До Дніпропетровського металургійного інституту вступив у 1981 р., здобув спеціальність інженера-технолога. «Інститут мав величезний вплив на процес мого становлення як особистості, – згадує Олександр Валентинович. – Перші нагороди я отримував за перемогу в олімпіадах з математики, фізики, нарисної геометрії, з теоретичної механіки. Книги, які мені вручали, в тому числі як найкращому раціоналізатору, найкращому студенту кафедри та переможцю олімпіад, зберігаю й досі, вважаючи їх одними із найцінніших нагород у своєму житті». Студентські роки промайнули швидко, та залишили яскраві чудові спогади. Займався спортом, грав у волейбол у збірній інституту. Цікавий співрозмовник, завзятий, серед товаришів вважався лідером. Так, будівельний загін, ватажком якого обрали Олександра Турчинова, визнали одним з найкращих, після чого йому довірили керувати всім будзагонівським рухом в інституті. Під час навчання запам’яталися не лише лекції, а й цікаві наукові досліди, які проводили. Саме у виші знайшов добрих, надійних друзів, з якими пліч-о-пліч продовжує йти по життю. Отримавши червоний диплом інституту, трудовий шлях розпочав на комбінаті «Криворіжсталь». Спочатку вальцювальником, а потім майстром на сортопрокатному стані, що остаточно загартувало характер, сформувало життєву позицію та світогляд. У 1992 р. обіймав посаду голови комітету Дніпропетровської обласної державної адміністрації. У 1993 р. призначений радником Прем’єр-міністра України з економічних питань. Працював над проб­лемами боротьби з тіньовою економікою та корупцією. Займався науковою та викладацькою діяльністю. «Саме в металургійному інституті я почав серйозно цікавитись, а потім займатися наукою, – каже О. В. Турчинов. – До речі, мій дипломний проект багато років експонувався у рідному виші на виставці як зразковий проект». Захистив кандидатську дисертацію на тему: «Методичне забезпечення і механізм реформування та оптимізації оподаткування в сучасних економічних умовах» (1995), докторську – «Тіньова економіка (методологія дослідження та механізми функціонування)» (1997). У 1994–1998 рр. очолив Інститут економічних реформ, працював завідувачем лабораторії дослідження тіньової економіки Національної академії наук України, професором Київського національного економічного університету. Одним із перших в Україні проводив фундаментальні дослідження тіньового сектору економіки. Народним депутатом Олександра Турчинова було обрано у 1998 р. Як голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України (1999) виступив автором кардинальної бюджетної реформи та

Бюджетного кодексу України. Саме в цей час, коли бюджетним комітетом керував Олександр Валентинович, в Україні розпочинається стабільне зростання пенсій та заробітних плат. Олександр Турчинов – один з лідерів Помаранчевої революції (2004). Під час буремних подій очолив виконком Комітету національного порятунку, що забезпечував координацію акцій громадянського протесту. У 2005 р. очолив Службу безпеки України. Вперше в Україні ініціював розслідування корупційної діяльності вищих посадових осіб в Україні. Відмовившись виконати вимогу Президента України щодо припинення розслідування Службою безпеки зловживань, пов’язаних з оточенням Глави держави, О. В. Турчинов подав у відставку. Влітку 2007 р. Олександра Валентиновича призначено першим заступником Секретаря Ради націо­нальної безпеки та оборони України. На цій посаді Олександр Турчинов у 2007 р. зупинив ескалацію конфлікту в країні та сприяв проведенню дострокових демократичних виборів до парламенту. З грудня 2007 по березень 2010 рр. працював в Уряді на посаді Першого Віце-прем’єр-міністра України. З березня 2010 р. – один із лідерів опозиції до режиму Президента Віктора Януковича, який незаконно змінив Конституцію, узурпувавши владу в країні. Після ув’язнення Юлії Тимошенко – лідера найбільшої опозиційної партії ВО «Батьківщина», – як її перший заступник, взяв на себе керівництво партією. У жовтні 2012 р. обраний до Парламенту. З листопада 2013 по лютий 2014 р. один з лідерів Революції гідності, очолював Штаб національного спротиву, який координував акції протесту на Майдані та по всій країні. Після падіння режиму Януковича 22 лютого 2014 р. обраний на посаду Голови Верховної Ради України. У зв’язку із самоусуненням Президента Вік­тора Януковича від виконання своїх обов’язків, відповідно до Конституції, Парламент поклав на Олександра Турчинова виконання обов’язків Президента України та Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. На цій посаді Олександр Валентинович відновив фактично знищений поперед­никами потенціал Збройних Сил України, створив Національну гвардію України, забезпечив створення дієвої оборони країни, яка дозволила протидіяти агресору. Забезпечив проведення чесних та прозорих президентських виборів. У серпні 2014 р. як один із організаторів створення політичної партії «Народний фронт», очолив її Центральний штаб. О. В. Турчинов – член Національної спілки письменників України. Попри брак часу, в перервах між зустрічами та у короткі хвилини відпочинку, займається творчістю – пише книжки. Найбільш відомі з опублікованих творів: «Ілюзія страху», «Свідоцтво», «Таємна вечеря», «Пришестя». За мотивами трилеру «Ілюзія страху» у 2008 р. знято однойменний фільм, який висували від України на здобуття премії «Оскар» у номінації «Кращий іноземний фільм». Крім того, фільм відзначений нагородами міжнародних кінофестивалів. Одружений. Дружина – Турчинова Ганна Володимирівна – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов Київського педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Син Кирило, щойно отримавши диплом магістра, пішов добровольцем до Національної Гвардії України.