Олександр Синявський народився 14 квітня 1937 року у м. Києві. Освіту здобув на механіко-математичному факультеті Київського державного університету. Паралельно з навчанням здобував трудовий досвід: упродовж 1958–1959 років працював програмістом на обчислювальній машині «Урал-1». 1960 року на машині «Київ» розробив програму чисельного прогнозу вітру на середньому рівні атмосфери для Українського гідрометцентру. Одночасно працював в Інституті будівельної механіки АН УРСР, де зі своїм науковим керівником професором Д.В. Вайнбергом написав книгу «Розрахунок оболонок» (1961 р.). Упродовж 1960–1963 років Олександр Синявський навчався і працював у галузі ремонту радіолокаційної техніки у Радянській Армії. Демобілізувавшись, трудився з 1963 по 1985 роки у Проблемній лабораторії тонкостінних просторових конструкцій Київського інженерно-будівельного інституту, розробляючи систему для наукових досліджень в галузі чисельних методів механіки деформівного твердого тіла та будівельної механіки на машинах класу М-20, БЕСМ-6, ЕС ЕОМ. 1965 року Олександр Леонідович захистив кандидатську дисертацію «Метод потенціала для циліндричної оболонки». Упродовж 1968–1975 років брав участь у розробці 2D i 3D скінченно-елементної системи «Міцність-75» на обчислювальній машині БЕСМ-6. 1975 року захистив докторську дисертацію «Чисельне дослідження просторових систем». Від 1976 року працював на IBM-370 — сумісних комп’ютерах ЕС ЕОМ. Розробляв програмне забезпечення для Систем Автоматизованого Проектування (САПР) об’єктів будівництва. Був керівником аспірантів, 5 з них захистили кандидатські дисертації. Одночасно розробляв системи автоматизованого проектування парових, газових та гідравлічних турбін для Ленінградського металічного заводу та Харківського турбоатому. Працював з САПР літакобудування для фірми О.К. Антонова. З 1985 до 1993 року Олександр Леонідович працював у Далекосхідному відділенні Російської академії наук у Владивостоці. В Інституті Автоматики та Процесів Управління завідував лабораторією управління інтегрованими виробничими комплексами. Розробляв програмне забезпечення Гнучких Виробничих Систем (ГВС) для далекосхідних заводів суднобудівної та авіаційної промисловості. Видав монографії «Програмне забезпечення ГВС» та «Техно-логія розробки лінгвістичного забезпечення» (1992 р.). Від 1993 року вчений працює у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», де очолював навчально-науковий сектор і сектор Internet-технологій Інформаційно-Комп’ютерного Центру, у даний час викладає на кафедрі Мережних технологій. Олександр Леонідович є засновником наукової школи «Технологічні проблеми розвитку Internet в університеті». Його робота в Академії має вагомі здобутки: у 1995 році брав участь у створенні веб-сайту ukma.kiev.ua, який з роками став визнаним джерелом інформації про події в університеті; упродовж 15 років він є керівником студентського Інтернет-центру Національного університету «Києво-Могилянська академія»; останні роки керує науково-дослідним проектом створення Могилянського грідвузла як складової Українського національного гріду. Своє дозвілля Олександр Синявський присвячує яхтингу: ще 1984 року він став членом Київського крейсерного яхт-клубу, капітаном яхти «Горбоконик», нині активно вболіває за тих, хто підкорює вітер і хвилі.