Володимир Олександрович Стрижало — відомий український вчений в галузі механіки деформівного твердого тіла і міцності матеріалів та елементів конструкцій. Народився 9 жовтня 1940 р. у Луцьку на Волині. У 1962 р. закінчив із відзнакою механічний факультет Київського політехнічного інституту, де продовжив працювати асистентом на кафедрі опору матеріалів. За рекомендацією академіка Г.С. Писаренка вступив до аспірантури сектора термоміцності Інституту металокераміки і спецсплавів (нині — Інституту проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України). Зай­мався вирішенням актуальної проблеми циклічної міцності тугоплавких металів і сплавів у вакуумі за високих (до 2000 К) температур, захистив кандидатську дисертацію. З 1966 р. працював у відділі втоми і термовтоми. У 1970–1974 рр. спільно з колегами розробив нові підходи до оцінки довговічності в умовах малоциклової втоми, яка супроводжується циклічною повзучістю матеріалу при м’якому пульсуючому навантаженні. В.О. Стрижалом вперше було введено поняття критерію опору металів повзучості при циклічному і статичному навантаженнях, розроблено метод його кількісної оцінки і виконано класифікацію конструкційних сплавів. Він є автором теорії прогнозування міцності і довговічності конструкційних сплавів для умов циклічної повзучості. У 1979 р. захистив докторську дисертацію «Циклічна повзучість і втома металів при малоцикловому навантаженні в екстремальних температурних умовах». У 1977 р. очолив відділ міцності при кріогенних температурах, де проводились спільні дослідження з провідними підприємствами СРСР, що працювали у цій сфері. На початку 90-х рр. вивчав вплив імпульсного струму та електромагнітних полів на поведінку сплавів кріогенної техніки в умовах глибокого охолодження, що мало практичне значення для розробки кріогенераторів нового покоління, потужних EMC для термоядерних реакторів типу «Токамак». Створено установки, на яких вперше в світовій практиці отримано унікальні результати, що використовувались спеціалістами інших країн для розробки потужних надпровідних EMC. Під керівництвом Володимира Олександровича набули розвитку дослідження механічних властивостей неметалевих матеріалів. Створено експериментальну базу для вивчення впливу факторів навколоземного простору на механічні характеристики матеріалів ракетно-космічної техніки. Вивчався також вплив електричного струму на механічну поведінку металів, зокрема у рейковому транспорті. За розробку визначальних рівнянь і критеріїв граничного стану матеріалів при циклічних навантаженнях нагороджений премію АН УPCP ім. О.М. Динника (1988) та Державною премією УРСР у галузі науки і техніки (1990). За розробку новітніх методів оцінки міцності і довговічності елементів конструкцій наго­род­жений Державною премією України в галузі науки і техніки (1997). Автор понад 340 наукових публікацій, з них — 12 монографій. Під керівництвом В.О. Стрижала підготовлено 15 кандидатів і 5 докторів наук. Володимир Стрижало — член Національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки, Європейського товариства цілісності конструкцій (ЕSIS). Читав лекції у провідних вишах України.
Volodymyr O. Stryzhalo
Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine, DSc (Engineering), Prof., Laureate of the State Prize of Ukraine in Science and Technology, Honoured Scientist of Ukraine.

Head of the Department of Strength of Materials and Structural Components at Cryogenic Temperatures, H.S. Pysarenko Institute for Problems of Strength, the National Academy of Sciences of Ukraine. Fields of research: cyclic creep and fatigue of metals at a low-cycle load in extreme temperature conditions; structural strength and fracture of metals at cryogenic temperatures.