Основними напрямами наукової діяльності Георгія Миколайовича Станкевича є технологія післязбирального оброблення й зберігання зерна, тепло- та масообмін й енергозбереження в процесах сушіння зерна, а також математичне моделювання, алгоритмізація розрахунків та оптимізація процесів зернопереробної і харчової галузей. Народився 24 лютого 1948 р. в с. Мирони Балтського району Одеської області. У 1971 р. з відзнакою закінчив Одеський технологічний інститут харчової промисловості імені М. В. Ломоносова (нині — Одеська національна академія харчових технологій) за спеціальністю «Хімічна технологія деревини» та здобув кваліфікацію інженера-хіміка-технолога. Увесь життєвий і трудовий шлях Георгія Миколайовича — від студента й до завідувача кафедри технології зберігання зерна — пов’язаний з Одеською національною академією харчових технологій. У 1980 р. він захистив кандидатську дисертацію, а в 1997 р. — докторську. Обидві роботи присвятив удосконаленню сушіння зерна — одного з найважливіших процесів його післязбирального оброблення. Результати науково-педагогічної діяльності Г. М. Стан­ке­вича викладені в понад 430 працях, серед яких 9 моно­графій, 16 авторських свідоцтв і патентів України на винаходи, під його керівництвом розроблено галузевий нормативний документ — «Інструкція по сушінню…» (1997). У доробку науковця понад 150 науково-методичних розробок, із них — 4 навчальні посібники й 2 підручники, уперше видані в Україні державною мовою — «Сушіння зерна» та «Математичне моделювання на ЕОМ». Під науковим керівництвом і за консультування Георгія Миколайовича захищено 8 кандидатських дисертацій та одна РhD-дисертація в Казахстані. Професор Г. М. Станкевич спільно з професором О. І. Гапонюком очолює наукову школу «Теорія і технологія первинного оброблення харчової сировини і сушіння рослинної сировини та харчових продуктів». Активно бере участь у підготовці молодих кадрів, зокрема й за кордоном. Так, у 2011 р. читав лекції із сушіння зерна та математичного моделювання й оптимізації технологічних процесів харчових технологій в Алматинському технологічному університеті Казахстану. Розроблені ним алгоритми й програми з оброблення та оптимізації багатофакторних експериментів успішно використовують науковці різних спеціальностей. Учений долучається до життя української та міжнародної академічних спільнот, є діячем рідної академії і багатьох галузевих організацій. Зокрема, він є головним редактором фахового видання ОНАХТ «Наукові праці» та членом редколегій двох вітчизняних фахових журналів, входить до двох спеціалізованих учених рад ОНАХТ із захисту докторських дисертацій. У 2004–2010 рр. протягом трьох каденцій був членом експертної ради з харчової і легкої промисловості ВАК України. Входив до науково-технічної ради Державної продовольчо-зернової компанії України. У 2001 р. він став членом Міжнародного комітету країн СНД із сушіння, входив до міжнародного наукового комітету конференцій «Сучасні енергоощадні теплові технології — СЕТТ», співпрацював із комітетом Російської спілки НІТ із проблем сушіння. Нині є членом Наукової ради МОН України й галузевого ТК-170 зі стандартизації «Зернові культури та продукти їх переробки». За багаторічну плідну діяльність у науці й освіті Георгій Миколайович нагороджений бронзовою медаллю Головного комітету ВДНГ СРСР, почесними грамотами МОН України, грамотою президії НААН, нагрудними знаками МОН України «Відмінник освіти України» та «Петро Могила», подякою і грамотою ВАК України.