Перша жінка-міністр в Уряді незалежної України — Сюзанна Станік вважає, що влада дається людині для служіння своєму народові. Народилася 27 вересня 1954 р. у м. Львові в сім’ї правників. У 1977 р. з відзнакою закінчила юридичний факультет Львівського державного університету ім. І.Франка за спеціальністю «правознавство». У 1988—1990 рр. була слухачкою Одеського інституту політології та соціології, який закінчила з відзнакою. Після закінчення навчання одразу розпочала професійну діяльність юриста і до 1994 р. займала відповідальні посади в органах виконавчої влади Львівської області, апараті Кабінету Міністрів України. З 1994 р. обіймає посаду заступника міністра юстиції України. Перебуваючи на цій посаді, С.Р. Станік очолювала експертну групу з питань підготовки проектів міждержавних угод про правову допомогу. Цю діяльність продовжувала пізніше, будучи міністром юстиції України. За безпосередньою участю С.Р. Станік було проведено переговори і укладено понад 40 міжнародних договорів та понад 20 договорів про співробітництво між Міністерством юстиції України та міністерствами юстиції інших держав, зокрема Російської Федерації, США, Швейцарської Конфедерації, ФРН та ін. З вересня 1996 по серпень 1997 рр. — міністр України у справах сім’ї та молоді. Визначальну увагу на цій посаді С.Р. Станік приділяла захисту прав та інтересів дітей, багатодітним сім’ям, вирішенню проблем молоді, молодих сімей. З цією метою за її ініціативою була створена система Міністерства у справах сім’ї та молоді на всіх рівнях виконавчої влади, розроблені відповідні пакети українського законодавства. У травні 1997 р. за ініціативою Сюзанни Романівни та за її безпосередньої участі було проведено Всеукраїнський конгрес молоді.

У період 1997—2004 рр. С.Р. Станік постійний представник України у Виконавчій Раді Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ). З серпня 1997 р. по травень 2002 р. обіймає посаду міністра юстиції України. Очолюючи Міністерство, С.Р.Станік була членом понад двадцяти державних, урядових та міжнародних інституцій, зокрема Ради національної безпеки та оборони України, Вищої Ради юстиції України, Координаційного комітету у справах боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, Наглядової ради Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна-дітям», Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи, Координаційної ради з питань місцевого самоврядування та ін.

Основну увагу приділяла забезпеченню реалізації прав та інтересів людини, втіленню в життя принципу верховенства права, адаптації українського законодавства до міжнародних норм та стандартів. У 1999 р. відзначена Дипломом за видання офіційного багатотомного систематизованого «Зібрання законодавства України». Неодноразово представляла Україну, виступаючи на Генеральній асамблеї ООН, сесіях ПАРЕ, конференціях міністрів юстиції Європи, інших міжнародних форумах. Активно сприяла становленню молодих правників, створює Раду молодих юристів та Наукову раду при Міністерстві юстиції України. У жовтні 1998 р. рішенням правління Всеукраїнського благодійного фонду сприяння міжнародному спілкуванню «Українське Народне Посольство» С.Р. Станік присвоєно Почесне звання «Народний Посол України».

З грудня 2001 р. по березень 2004 р. — Постійний Представник України при Раді Європи, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Швейцарській Конфедерації, а також до 2005 р. постійний представник України в Європейській Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія). У червні 2002 р. Указом Президента України присвоєно ранг Надзвичайного і Повноважного Посла. 25 березня 2004 р. Указом Президента України призначена суддею Конституційного суду України. У вересні 2006 р. обрана заступником Голови Конституційного суду України. Президент України у 2010 р. прийняв відставку С.Р. Станік за власним бажанням. Станік Сюзанна Романівна — активний громадський діяч, член Міжнародної академії науки, освіти, промисловості та мистецтв (США, Каліфорнія), Міжнародної асоціації юридичної методології, Ради жінок — світових лідерів. За заслуги перед українським народом та особистий внесок в розвиток державності нагороджена орденами «За заслуги» ІІІ ступеня, орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України, їй присвоєне почесне звання «Заслужений юрист України». Має нагороди іноземних держав: орден Великого Князя Литовського Гядиминаса ІІІ ступеня (Литва), орден «Знак Пошани» (Португалія), почесну відзнаку Міжнародного фонду юристів України «За видатний внесок у зміцнення правової держави».

У 2000 р. за високі досягнення і заслуги перед українським народом та Українською Православною Церквою нагороджена Знаком Ордена «Свята Анна» IV ступеня. За визначний внесок у становлення і розвиток конституційного судочинства в Україні нагороджена Дипломом Голови Конституційного суду України, почесними відзнаками Конституційного суду України, Вищої Ради юстиції України, Національної спілки юристів України, нагрудним знаком «Знак Пошани» Київської міської ради та ін. Син, Сергій Романович, її вірний друг та відданий помічник, продовжує родинну традицію, за фахом юрист.