Василь Якович Шевчук має особливі заслуги перед Українським народом за сприяння екологічній безпеці та розвитку держави. Народився 19 січня 1954 р. у с. Андрієвичі Ємільчинського району Житомирської області. У 1975 р. закінчив Київський інститут народного господарства. У 1977–1981 рр. — аспірант Ради з вивчення продуктивних сил України НАН України, нині є членом Наукової ради з навколишнього середовища і сталого розвитку НАН України. Автор 200 наукових праць, серед них 30 монографій, книг і підручників з державо­творення, політики розвитку, економіки, екології, національної та глобальної безпеки. З 1982 р. працював у системі Держбуду України і Монголії; керівником Центру економічних досліджень і прогнозування Київського інженерно-будівельного інституту Міністерства освіти України. У 1992–1993 рр. — консультант, старший консультант економічної служби Президента України, координував розробку інвестиційної політики. У 1993–1995 рр. — заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України, розробив економічний механізм державного регулювання природокористування та охорони природи. У 1995–1997 рр. — перший заступник міністра охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України. Під його керівництвом впроваджено основні напрями державної політики України у цій сфері. У 1997–1998 рр. — перший заступник міністра економіки України, брав участь у розробці інвестиційної політики, що сприяло подоланню спаду та відновленню економічного розвитку. В період 1998–2000 рр. — міністр охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України. Забезпечив державне регулювання техногенно-екологічної безпеки; ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; впровадження системи екологічного аудиту та модернізації виробництва; Національної програми екологічного оздоровлення басейну р. Дніпро та поліпшення якості питної води; Державної програми охорони Чорного і Азовського морів та ін. Очолював делегації України на форумах МАГАТЕ, в ЄЕК ООН, Глобального екологічного фонду. У 2000–2002 рр. — керівник Апарату Ради національної безпеки і оборони, директор Українського інституту досліджень навколишнього середовища і ресурсів РНБО України. Готував матеріали до важливих засідань РНБО, брав участь у Всесвітньому саміті зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002). У 2002–2003 рр. — міністр екології та природних ресурсів України. Глава делегації України та керівник Національного організаційного комітету 5-ї Пан-Європейської конференції міністрів «Довкілля для Європи» (Київ, 2003). Забезпечив підписання та ратифікацію Україною Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, що принесло Україні понад 1 млрд дол. інвестицій. Від імені України В. Я. Шевчук підписав Конвенцію про охорону і сталий розвиток Карпат, ряд міжнародних конвенцій і протоколів, міждержавних угод з багатьма країнами Європи. З 2003 по 2006 рр. — керівник Секретаріату Голови Верховної Ради України. З 2006 по 2011 рр. — заступник директора – завідувач відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства Верховної Ради України. З 2011 р. — голова Українського товариства охорони природи; президент Міжнародного фонду відродження Дніпра; генеральний директор Центру досліджень сталого розвитку. Брав участь у Всесвітньому саміті з питань зміни клімату (Париж, 2015). Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Захоплення: наука, література, спорт, є майстром спорту з міжнародних шашок. Дружина Оксана Вадимівна та донька Юлія — кандидати економічних наук.