У період 2011–2015 рр. був керівником команди магістрів університету, яка брала участь у Міжнародному професійному конкурсі студентських геологорозвідувальних проектів «Imperial Barrel Award» Американської асоціації геологів-нафтовиків (AAPG). Заснував та у 2011, 2013 та 2015 рр. провів три міжнародні науково-практичні конференції під загальною назвою «Нафтогазова геофізика», у яких узяли участь як фахівці-геологи та геофізики з України та зарубіжжя. На кафедрі під його керівництвом була сформована наукова школа «Теорії і методів інтегрального аналізу комплексу геолого-геофізичної інформації при пошуках, розвідці та розробці нафтових і газових родовищ», у межах якої підготовлені та успішно захищені дисертаційні роботи. Опублікував більше ніж 150 наукових праць, підручників, посібників та тез доповідей на міжнародних наукових конференціях. У 2010 р. створив та очолив творчу групу із числа науковців та фахівців нафтогазової галузі з вивчення геологічних, гідрогеологічних, екологічних та технічних можливостей проведення в Західному регіоні України видобутку природного газу із силурійських сланцевих порід Волино-Поділля. У 2011 р. виступив науковим експертом на спільному засіданні Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської обласних рад під час розгляду питання щодо доцільності видобутку природного газу зі сланцевих порід з інформацією про технічні, економічні та соціальні переваги. Провів низку ознайомчих семінарів із залученням світових експертів (США, Канада, Англія, Польща) щодо питань пошуків, розвідки та видобутку природного газу зі сланцевих порід для населення районів Івано-Франківської та Львівської областей. У 2013 р. очолив делегацію фахівців від України з вивчення досвіду видобутку сланцевої нафти й газу на території провінції Альберти в Канаді. У 2011 р. створив сучасну науково-технічну та сервісну геофізичну компанію «ДЕПРОІЛ», яка працює за міжнародними стандартами в галузі охорони праці та довкілля, оснащена найсучаснішим геофізичним обладнанням, комп’ютерними системами та авторським програмним забезпеченням для обробки та автоматизованої інтерпретації геолого-геофізичних даних. За понад 20 років науково-виробничої діяльності під його керівництвом було виконано більше ніж 90 виробничих проектів, за результатами яких у межах різних нафтогазопромислових районів Росії та України пробурено низку нафто- та газопродуктивних свердловин, відкрито два нафтових родовища та чимало нових покладів у межах відомих газових родовищ. У 2012 р. був представником від Національної академії наук України на конференції Академії наук Росії «Обчислювальні технології обробки великих масивів інформації в нафтогазовій промисловості» та виступив із доповіддю «Багатомашинна і багатопроцесорна технологія створення постійно діючих просторових геолого-геофізичних моделей». Паралельно з професійною діяльністю веде активну громадську роботу. Із 2010 р. був членом, а з 2014 до 2018 рр. — головою експертної ради з географії, геології та геофізики при Департаменті акредитації кадрів Міністерства освіти і науки України. Є дійсним членом професійних геофізичних та геологічних спілок EAGE, SEG, AAPG та президентом Української нафтогазової академії. Нагороджений медаллю «Почесний розвідник надр України» та званням «Найкращий науковець року». Олександр Павлович має трьох чудових дітей: Ірину Петровську-Марчіано — доктора філософії за програмою обчислювальної математики в нафтогазовій галузі університету Imperial College London (м. Лондон, Велика Британія), яка мешкає в США та працює в компанії Chevron, Дмитра — аспіранта університету Heriot-Watt University (м. Единбург, Шотландія) за програмою моделювання тріщино-порового середовища та наймолодшого сина Олександра, який народився у 2018 р., а також чарівних онучок Соломійку та Зорянку Петровських-Марчіано, якими дуже пишається.
