завдяки поєднанню сучасних освітніх технологій із дослідно-експериментальною роботою студентів і викладачів. Девіз університету — навчати мислити крилато, давати знання, що підкорюють небо.
Багаторічна наукова робота вченого пов’язана з вивченням інтегрованих комп’ютерних технологій складання й утилізації літальних апаратів та інших транспортних засобів, технологій виконання захисного покриття виробів авіаційної і автомобільної техніки, а також моделюванням онтологій та онтологічної системи підтримки прийняття рішень щодо вибору імпульсних пристроїв. Микола Васильович розробив систему підтримки прийняття управлінських рішень у діяльності закладів вищої освіти, на базі якої вперше в ХАІ впроваджено відповідну комп’ютерну систему. У 2001 р. захистив кандидатську, а у 2012 р. — докторську дисертації. У 2011 р. йому присвоєно вчене звання професора.
Результати досліджень професора М.В. Нечипорука опубліковано в більш ніж 150 наукових працях. Серед них — монографії, навчальні посібники, публікації в закордонних виданнях, що індексуються в міжнародних наукометричних базах даних.
За багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку кваліфікованих фахівців, плідну науково-педагогічну працю М.?В. Нечипорука нагороджено низкою високих державних відзнак: почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2005), відзнакою «За соціальне партнерство» президії ЦК Профспілки працівників освіти і науки України (2012) та Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом» (2013).
Громадська діяльність М.В. Нечипорука відображає його активну життєву позицію і бажання реальними справами змінювати країну. Він входив до Київської районної ради м. Харкова трьох скликань (1998–2010) та був депутатом Харківської міської ради (2010–2015). Очолював постійну комісію з питань освіти, науки, культури, молодіжної політики та спорту (2008).
Джерелом натхнення для Миколи Васильовича є його родина — дружина, син і донька. Життєве кредо: «Працювати, працювати й ще раз працювати!»
