Микола Леонідович Лісовий народився 25 лютого 1952 року в с. Коврай Золотоніського району Черкаської області. Попри життєві складнощі, батьки доклали усіх зусиль, щоб дати синові найголовніше: незмінну підтримку та мудру пораду. Власним життєвим досвідом вони навчили його, що й у важких випробуваннях слід бути справедливим та гідно нести звання людини. Тому Миколі Леонідовичу дуже імпонують слова, що "існує безліч способів досягти успіхів у житті - побудувати кар'єру, стати відомим, та найнадійніший - народитися в правильній родині".
Батьківські настанови й поради вплинули і на вибір життєвого шляху: демобілізувавшись 1973 року, Микола Лісовий вступив на юридичний факультет Одеського державного університету. Здобувши вищу освіту, розпочав роботу помічником прокурора Уманщини, згодом - Золотоніського району, а упродовж 1983-1991 років обіймав посаду прокурора Чорнобаївського району.
Відданість обраній професії, принциповість та вимогливість до себе визначають професійний шлях Миколи Леонідовича. Ці якості високо оцінило керівництво Генеральної прокуратури України, і в грудні 1991 року М.Л. Лісового було призначено першим заступником прокурора Черкаської області. З березня 2001 року Миколу Леонідовича призначено першим заступником прокурора Херсон-щини, згодом Рівненщини, з липня 2003 року - прокурором Чернігівської області. 2005 року Микола Лісовий призначений прокурором Черкаської області. Головні принципи його діяльності - справедливість та неупередженість. Тому своїм підлеглим він часто повторює, що за кожною дією працівника органу прокуратури стоїть доля людини, і тому в своїй роботі необхідно керуватися лише одним - законом.
За сумлінну працю Микола Леонідович нагород-жений нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України" (1999), пам'ятною медаллю Верховної Ради України "Десять років незалежності України" (2002), нагрудним знаком "Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури І ступеня"(2008) та нагрудним знаком "Ветеран прокуратури України" (2008).
2006 року Миколі Лісовому указом Президента України присвоєно Почесне звання "Заслужений юрист України".
Суспільно необхідна робота відбирає у Миколи Леонідовича багато часу та енергії, однак за першої ж нагоди він намагається побути в теплому родинному колі, оскільки не мислить себе без близьких та рідних. У родині Миколи Лісового троє дітей, яким він передав і життєві цінності, і професійні. Юридичну династію Лісових успішно представляє старша донька Ірина, а Сергій та Анжеліка здобувають юридичну освіту, щоб у майбутньому гідно продовжити батькову справу.
У своїх захопленнях Микола Лісовий - людина багатогранна: він не лише завзятий рибалка та мисливець, але й шанувальник народної пісні, однак над усе шанує поезію, якій звіряє свої думки:
Життя вирує, час біжить,
Проблем багато всюди.
Від них ховатися не слід -
Не зрозуміють люди.
Рішати все як честь велить,
По-іншому не можна.
Хоча не легко це робить,
І зробить це не кожний...