Відомий учений-онколог, науковий, клінічний та організаційний потенціал якого присвячений розвитку таких напрямів, як пошук нових засобів оптимізації променевої терапії; профілактики та лікування ускладнень променевої терапії; розроблення основ індивідуалізації комплексного лікування онкохворих; пошук нових механізмів, які впливають на агресію пухлинного процесу і її корегування. Видатний хірург широкого профілю — спеціалізація з онкології, загальної хірургії, торакальної хірургії, проктології, дитячої онкології. У його послужному списку реконструктивно-відновлювальні та пластичні операції при місцево-розповсюджених новоутвореннях шиї, органів грудної клітки, грудної залози, органів черевної порожнини та малого таза. Особиста заслуга професора Миколи Віллєновича Красносельського полягає в розробленні й впровадженні нових хірургічних технологій. Його наукові дослідження позитивно впливають на розвиток медицини та утверджують високий авторитет вітчизняної науки у світі. Народився 17 травня 1958 р. в м. Рубіжне Луганської області. У 1975 р. вступив на лікарський факультет до Харківського медичного інституту, який закінчив у 1981 р. за фахом «Педіатрія». Пройшов інтернатуру з дитячої хірургії, після чого працював у Ворошиловградському обласному онкологічному диспансері. Спеціалізувався на дитячій онкології. Протягом 1986–1988 pp. Микола Віллєнович навчався в клінічній ординатурі за фахом «Онкологія» і працював у Харківському науково-дослідному інституті медичної радіології. У 1993 р. став асистентом кафедри променевої діагностики, променевої терапії та онкології Харківського медичного інституту, захистив кандидатську дисертацію. У 1993–1995 pp. проходив стажування у Великій Британії та США. З 1996 до 1998 pp. M.B. Красносельський — докторант кафедри госпітальної хірургії Харківського медичного інституту. З 1999 р. — асистент, а потім доцент. У 2005 р. успішно захистив докторську дисертацію, його обрали академіком Української технологічної академії наук за відділенням «Сучасні медичні технології». У 2006–2014 pp. Микола Віллєнович працював головним спеціалістом із хірургії Головного управління охорони здоров’я Харківської ОДА. З 2008 р. — професор кафедри хірургії № 2 Харківського медичного університету. У 2013 р. очолив ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», який існує з 1920 р. і є провідною установою України в галузі онкології та радіології з розробленням, удосконаленням та використанням науково-медичних технологій, а також іонізаційного випромінювання для лікування складних захворювань. За час діяльності вчений опублікував 200 наукових робіт, серед яких 5 монографій. Має 22 патенти на винахід і 4 авторських свідоцтва на ав­торське право. Входить до складу редакційних рад низки видань та є головним редактором «Українського радіологічного журналу». За сумлінну працю й видатні наукові дослідження, які сприяють подальшому розвитку науки, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, пам’ятною відзнакою імені професора В.Т. Зайцева Харківської хірургічної школи та багатьма почесними грамотами Харківської обласної державної адміністрації.