Активний громадський діяч, висококваліфікований фахівець, який зробив вагомий внесок у розвиток підприємництва, тристороннього соціального партнерства, розвиток економіки України. Народився 1 вересня 1946 р. в с. Щербатівка на Житомирщині. Вищу освіту здобув в Українській сільськогосподарській академії (1973); закінчив курси керівних працівників при Держкомпраці при Раді Міністрів СРСР (1976—1977); аспірантуру УкрНДІЛГА (1983), захистив кандидатську дисертацію (1987); закінчив Інститут журналістської майстерності (1985), курси бізнесу при Нотингемському університеті (Великобританія, 1993). Трудову діяльність розпочав у Чернігівському лісгоспі в 1964 р. У період 1965—1967 рр. служив у Збройних Силах СРСР. Після демобілізації багато років працював на різних керівних посадах у лісовому господарстві та лісовій промисловості України, галузевій науково-проектній організації (1967—1978). Часто на життєвому шляху зустрічаються круті повороти, завдяки яким повніше розкриваються таланти людини. Так від лісозаготівельної діяльності до періодичного науково-виробничого часопису при видавництві «Техніка» змінився шлях Віктора Мечиславовича. Десять років (з 1978 р.) був очільником редакції. Став членом Спілки журналістів України. У той же час продовжував займатися проблемами лісового господарства, у 1986 р. отримав 2 авторські свідоцтва на способи вирощування лісів. Обіймав посаду помічника міністра лісової і деревообробної промисловості УРСР (1987—1989). Але у 1989 р. обраний на конкурсних засадах директором Берегометського лісокомбінату. Згодом працював старшим науковим співробітником в УкрНДІЕ Держплану УРСР, де запропонував новітній метод перспективно-модульного планування економічного розвитку та вирішення проблем лісосировинного забезпечення народного господарства УРСР в умовах економічної незалежності. У 1990 р. за його участю створено вперше в Україні всеукраїнське міжгалузеве громадське об’єднання підприємців — Спілку орендарів і підприємців України, до якої увійшов широкий загал бюджетоутворюючих підприємств різних галузей промисловості. Обраний її першим віце-президентом, очолив Генеральну дирекцію, з 1994 р. президент Спілки. У 1992 р. обраний віце-президентом Українського союзу промисловців і підприємців. Тоді ж виступив у статусі голови оргкомітету з підготовки Першого Всеукраїнського з’їзду підприємців. У 1993 р. став заступником співголови сторони роботодавців Національної ради соціального партнерства при Президентові України. Має великий досвід роботи з Міжнародною організацією праці при ООН. До 2008 р. за сумісництвом займався науково-педагогічною діяльністю. У 1995 р. організував і очолив всеукраїнський благодійний Фонд соціального захисту та постприватизаційної підтримки колективних і приватних власників. У 1996 р. ініціював створення першого в країні галузевого об’єднання роботодавців — Асоціації роботодавців торгівлі та комерційної сфери економіки України (був обраний її Почесним президентом), галузевої тристоронньої ради соціального партнерства. З 2003 р. шеф-редактор журналу «Роботодавець». Має понад 50 наукових праць та велику кількість публікацій в українських та іноземних ЗМІ. Удостоєний Почесної грамоти Кабінету Міністрів України. Нагороджений орденом преподобного Нестора Літописця ІІІ ст., номінант Національного рейтингу «Золота Фортуна». Людина честі та слова. Талановитий керівник. Меценат та благодійник.