Народився 15 вересня 1944 року в с. Ковяги на Харківщині. Після закінчення у 1966 році Харківського політехнічного інституту залишився працювати в інституті та 1991 року очолив кафедру хімії і хімічної технології неорганічних речовин Української інженерно-педагогічної академії. М.Г. Ілюха — один із засновників нового наукового напряму в галузі матеріалознавства з створення цементів вищої вогнетривкості, композиційних керамічних матеріалів з високою діелектричною проникністю, електропровід-ністю, надпровідністю, п’єзокерамічних матері-алів з діелектричною проникністю, матеріалів з високими феромагнітними властивостями, радіаційно-стійких самотвердіючих матеріалів. Саме професор Ілюха вперше виявив у багатокомпонентних оксидних системах закономірність в’яжучих властивостей, що дозволяє отримувати унікальні композиційні матеріали з заданими властивостями. Ним створена наукова школа, головним напрямом якої є дослідження фізико-хімічних систем та створення на їх базі нових керамічних матеріалів, енергозберігаючих технологій з утилізації відходів хімічної і неметалорудної промисловості. Одним з найважливіших досягнень є розробка матеріалів нового класу, що відповідають рівню вищих світових стандартів. Провідними розробками є: надвогнетривкі керамічні цементи і композиційні матеріали; електротехнічні матеріали з високою діелектричною проникністю і заданими електрофізичними можливостями; композиційний керамічний матеріал з підвищеною ударною в’язкістю, міцністю і термостійкістю; композиційні матеріали з підвищеною стійкістю до одночасного впливу температури й радіації; композиційні матеріали для гідроізоляції підземних та наземних споруд, ліквідації ускладнення буріння свердловин на великій глибині і при підвищених температурах; нові технології та матеріали при виробництві фарфору та фаянсу, художньої кераміки. Впровадження і застосування цих технологій і матеріалів розв’язують першочергові завдання народного господарства, дозволяють створювати конкурентоспроможні матеріали для реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках. Микола Григорович — автор понад 150 наукових праць, монографії «Вогнетривкі цементи», 26 авторських свідоцтв і патентів. Під його безпосереднім керівництвом виконані й успішно захищені 6 кандидатських та 3 докторські дисертації. Вчений постійний учасник міжнародних конгресів, на яких достойно представляє вітчизняну науку за кордоном. У США 1999 року за кращу доповідь за новим напрямом в галузі керамічного матеріалознавства відмічений грантом, а на Брюссельській науковій міжнародній виставці за кращі дослідження нагороджений 2 золотими медалями. У 1997 році М.Г. Ілюха відмічений грантом Японського керамічного товариства, 2006 року на Міжнародному науковому конгресі в США в галузі енергозберігаючих технологій його доповідь є однією з провідних. Член спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій, науковий експерт у галузі хімічного матеріалознавства МОН України, керівник секції ПСНЦ НАН України. Відзначений міжнародними грантами Німеччини, США, Японії, Мексики, Іспанії. Переможець конкурсу у номінації «Кращий науковець 2001/2002 рр.». Дружина — Тимофеєва Валентина Петрівна, кандидат технічних наук, доцент. Син — Ілюха Роман Миколайович, закінчив Національну юридичну академію, прокурор. Життєва настанова Миколи Григоровича: «Розумне переможе. Робіть висновки».