Багаторічні дослідження Ігоря Миколайовича Яворського сформували новий перспективний напрям у галузі теорії та методів аналізу стохастичних коливань і дали змогу розробити на цій основі нові інформаційно-вимірювальні системи для технічної діагностики, зокрема вібраційної, які допомагають виявляти дефекти елементів механічних обертових вузлів на ранніх стадіях. Результати роботи створеної ним наукової школи високо оцінили вчені усього світу. Народився в 1946 р. в с. Малі Грибовичі на Львівщині в сім’ї селянина. У 1964–1969 рр.  був студентом фізичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, який закінчив із відзнакою за спеціальністю «Радіофізика та електроніка». Після цього служив в армії до 1971 р. Наукові дослідження Ігор Миколайович розпочав на кафедрі теоретичних основ електрорадіотехніки, а з 1971 р. продовжив у Фізико-механічному інституті Академії наук УРСР. У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1990 р. — докторську. До 1993 р. працював на посадах інженера, старшого інженера, молодшого, старшого й провідного наукового співробітника. Протягом 1993–2011 рр. науковець завідував відділом відбору й обробки стохастичних сигналів Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України. У 1995 р. І. М. Яворський став професором Інституту телекомунікації та інформатики Технологічно-природничого університету в м. Бидгощ (Польща). А починаючи з 2011 р., він працює провідним науковим співробітником відділу методів і засобів відбору та обробки діагностичних сигналів. Наукові дослідження Ігоря Миколайовича присвячені розвитку спектрально-кореляційної теорії періодично нестаціонарних випадкових процесів та їх узагальнень як математичних моделей стохастичних коливань. Учений розробляє методи статистичного аналізу цих класів випадкових процесів, методи виявлення прихованих періодичностей, а також будує на цій основі ймовірнісні моделі коливань різного фізичного походження й застосовує опрацьовані методи для розв’язання завдань технічної діагностики, особливо вібраційної, телекомунікації та телеметрії, гідроакустики, океанології і медицини. Результати діяльності І. М. Яворського підсумовано в понад 450 наукових працях, де він виступив як автор або співавтор, зокрема 7 монографіях. У його доробку — 18 патентів на винаходи. Основні результати досліджень опубліковано в провідних вітчизняних і закордонних журналах, а також розділах монографій видавництв Springer та IFSA (Іспанія). Учений керує багатьма проєктами на замовлення президії НАН України, господарськими договорами з підприємствами України, а також закордонними грантами. Під його керівництвом підготовлено 3 докторські та 11 кандидатських дисер­тацій. Крім того, важливий внесок у наукову справу він робить як заступник відповідального редактора міжвідомчого збірника «Відбір і обробка інформації» та член редакційної колегії міжнародного журналу «Image Processing and Telecommunications» і журналу «Mathematical Modeling and Computing». За успіхи у вихованні наукових кадрів нагороджений медаллю президії НАН України, а за довгорічну службу — медаллю ІІ ступеня від Президента Польщі.