Народився у 1948 р. на Рівненщині. У 1973 р. закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації за спеціальністю «Технічна експлуатація авіаційного радіообладнання», отримав кваліфікацію «Радіоінженер». У 1982 р. захистив кандидатську дисертацію. З 1996 р. працює в Інституті космічних досліджень НАН України та НКА України, спочатку на посаді провідного наукового співробітника, згодом — завідувач відділу дистанційних методів та перспективних приладів. З 1996 р. — доктор технічних наук. З травня 2016 р. присвоєно вчене звання професора зі спеціальності «Системний аналіз і теорія оптимальних рішень». Наукові інтереси В.О. Яценка пов’язані з космічним приладобудуванням, фізичною інформатикою, дистанційними методами дослідження. В рамках міжнародних наукових проектів Українського науково-технологічного центру (УНТЦ) та CRDF Віталій Олексійович розробив нові методи, алгоритми та пристрої для наукових досліджень. Будучи керівником міжнародного проекту УНТЦ «Розробка кріогенно-оптичного датчика для високочутливих гравітаційних вимірів», Віталій Яценко ставив наукові задачі, узагальнював результати та планував експериментальні дослідження. Після масштабної роботи розроблено конкурентоспроможний опто-кріогенний чутливий елемент та відповідне програмне забезпечення. Вчений також очолював розробку програмного забезпечення першого в Україні спектрофотометра для оцінювання концентрації хлорофілу в рослинності. Отримані результати представлено в Національному космічному агентстві України та ДКБ «Південне». Віталій Яценко розробив новий підхід щодо оцінювання та керування ризиками впливу факторів космічної погоди на супутникові системи. Запропонував новий підхід щодо структурно-параметричної ідентифікації динамічних систем для прогнозування геомагнітних індексів. Вперше почав досліджувати проблему керування показниками Ляпунова динамічних систем. Був керівником контракту «Датчик» та гранту УНТЦ № 5240. Нині В.О. Яценко є керівником двох міжнародних проектів за програмами FP 7 та «Горизонт 2020». В рамках цих проектів він розробив новий метод оцінювання впливу факторів космосу на функціонування надлегкої системи теплового захисту ракет носіїв багаторазового використання. Розроблено також нові математичні моделі прогнозування динаміки геомагнітних індексів. Він вперше показав на можливість використання локальних показників Ляпунова в задачах прогнозування часових рядів. Науковий доробок вченого становить 350 праць. У співавторстві з професором Флоридського університету (University of Florida, США) П. Пардалосом написав спільну монографію «Optimization and Control of Bilinear Systems: Theory, Algorithms, and Applications», яка видана у видавництві Springer. Багатий науковий досвід передає молоді. Займається викладацькою діяльністю, професор кафедри моделювання складних систем факультету комп’ютерних наук та кібернетики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Входить до складу редколегій журналів «Optimization Letters» видавництва Springer та «Кібернетика» видавництва КНУ ім. Т. Шевченка. Президент Наукового фонду вчених з молекулярної кібернетики та інформатики.
Vitaliy O. Yatsenko
DSc (Engineering), Prof.

Head of the Department of Remote Sensing Methods and Advanced Instrumentation, the Institute of Space Research, the NAS of Ukraine and the National Space Agency of Ukraine. Fields of research: development of highly productive devices and systems for digital signal processing and their application; semiconductor material science and sensor systems; influence of space weather factors on satellite systems.