Віктор Михайлович Гвоздь народився 1959 року у місті Рівне. Майбутній фах обрав за прикладом батька - офіцера пожежної служби, мужність та рішучість якого стали для Віктора Гвоздя зразком на все життя. Тому 1976 року він вступив до Черкаського пожежно-технічного училища МВС СРСР, яке за три роки закінчив з відзнакою. З 1979 року працював у Відділі пожежної охорони УВС Рівненського облвиконкому. Бажання поглибити свої знання та вміння, підвищити власну кваліфікацію привело Віктора Михайловича до вищої інженерно-пожежно-технічної школи МВС СРСР у Москві, яку він у 1984 році також закінчив на відмінно.
Високий рівень підготовки Віктора Гвоздя, його відповідальність, комунікабельність, схильність до теоретичного мислення сприяли тому, що після навчання його було запрошено на посаду викладача Черкаського пожежно-технічного училища. Тут він пропрацював з 1984 р. до 2005 р., пройшовши шлях від викладача - начальника курсу до проректора, на той час вже Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. 20 років сумлінної роботи Віктора Михайловича оцінені і колегами, і курсантами. Його ім'я внесено до списку найкращих на дошці Пошани цього навчального закладу.
З квітня 2005 року Віктор Гвоздь призначений на посаду начальника Головного управління МНС України в Київській області. На цій посаді поруч із вирішенням сьогоденних проблем підрозділів Міністерства з питань надзвичайних ситуацій Віктор Михайлович приділяв належну увагу і ветеранам служби, особливо пожежникам-ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Тому, вшановуючи пам'ять двадцятих роковин катастрофи, Віктор Гвоздь подбав про присвоєння загиблим пожежникам звання Герой України (посмертно). А їхні діти: Наталія Правік, донька Володимира Правіка, та Сергій Тітенко, син Миколи Тітенка, які в далекому 1986 році залишилися без батьків, отримали ключі від квартир у місті Києві.
З травня 2006 року Віктор Михайлович призначений начальником Головного управління МНС України в місті Києві. Його діяльність на цій посаді була направлена на вдосконалення пожежно-рятувальної служби столиці, оновлення матеріально-технічної бази її підрозділів. Він ініціює будівництво низки нових пожежних депо, проводить чимало заходів для підвищення профе-сійного рівня співробітників служби "01". Віктор Гвоздь переконаний, що успішна робота керівника визна-чається його ставленням до підлеглих: вимогливо, але насамперед доброзичливо. За життєве кредо він обрав батькову пораду: роби людям добро, і воно до тебе повернеться сторицею.
Вміння Віктора Михайловича швидко реагувати на екстремальні події, приймати відповідальні рішення за непередбачених обставин та опановувати будь-які надзвичайні ситуації визначили те, що Віктора Гвоздя заслужено вважають одним з найкращих керівників цієї сфери. Тому, коли 2007 року Черкаська область потребувала покращення рівня реагування на надзвичайні події, Віктора Гвоздя було призначено на посаду начальника Головного управління МНС України в Черкаській області. Йому вдалось встановити партнерські стосунки із органами виконавчої влади, забезпечити неухильне виконання законодавчих актів у сфері цивільного захисту. За його керівництва зросли дисципліна в підрозділах ГУ МНС області та довіра населення до пожежно-рятувальної служби.
Уся діяльність Віктора Гвоздя на посаді начальника ГУ МНС у Черкаській області присвячена створенню дієвої служби швидкого реагування, яка б оперативно та професійно могла надати допомогу людині у будь-якій ситуації. Тому велику увагу він приділяє підвищенню професійного рівня співробітників та оновленню матеріально-технічної бази підрозділів.
Крім того, Віктор Михайлович (сам спортсмен-розрядник) активно популяризує та розвиває пожежно-прикладний спорт. Завдяки його патронату дитяча команда ГУ МНС Черкаської області значно підвищила свій рівень підготовки, а на літньому чемпіонаті з пожежно-прикладного спорту 2007 року вперше здобула перемогу.
За віддану службу Віктор Гвоздь нагороджений медалями "За бездоганну службу" І, ІІ та ІІІ ступенів, нагрудними знаками "Кращому працівникові пожежної охорони", відзнакою "За відвагу в надзвичайній ситуації" - ІІ ступеня, Почесною відзнакою МНС України, золотою медаллю "За ефективне управління", відзнаками Української Православної Церкви.