Народився 30 березня 1941 р. в селі Зимовенька Шебекінського району Білгородської області. У 1959 р., мріючи стати військовим льотчиком, О.Г. Гребеніков вступив до Тамбовського вищого військового авіаційного училища льотчиків ім. М. Раскової. Але у 1962 р. був переведений для продовження навчання до Харківського авіаційного інституту, на літакобудівний факультет за спеціальністю «Літакобудування». У 1966 р., після успішного закінчення навчання, отримав кваліфікацію «Інженера-механіка з літакобудування». Свій трудовий шлях Олександр Григорович Гребеніков розпочав у Харківському авіаційному інституті, де пройшов всі етапи службового зростання від інженера до завідувача кафедри «Проектування літаків і вертольотів» та керівника Міжнародного навчально-науково-виробничого центру CAD/CAM/CAE ХАІ. В цьому центрі впровадив в наукові дослідження та навчальний процес сучасні комп’ютерні інтегровані технології та методи моделювання. З 1981 р. почав працювати науковим керівником відділу галузевої НДЛ. У 2004 р. О.Г. Гребеніков став доктором технічних наук. За свою наукову кар’єру Олександр Григорович підготував 221 фахівця з літакобудування та 9 кандидатів наук. Є визнаним автором і розробником семи керівних технічних матеріалів в галузі забезпечення ресурсу авіаційної техніки, що впроваджені на підприємствах авіаційної промисловості. У своєму творчому доробку має більше 370 наукових праць, зокрема 7 підручників, 3 монографії та більше 50 авторських свідоцтв та патентів. У 1993 р. як провідний спеціаліст в своїй галузі був обраний Генеральним директором Авіаційного науково-технічного товариства з обмеженою відповідальністю «Якість, надійність, комп’ютеризація». Член спеціалізованих вчених рад в ХАІ та Національному авіаційному університеті (м. Київ), міжнародної редакційної колегії журналу «Технологічні системи», відповідальний редактор збірки наукових праць ХАІ «Відкриті інформаційні та комп’ютерні інтегровані технології». У 2005 р. О.Г. Гребенікову було присвоєно вчене звання професора кафедри проектування літаків і вертольотів та звання «Заслужений працівник освіти України». За значні успіхи та досягнення в роботі нагороджений медалями: «За освоение целинных земель» (1969 р.), «За доблестный труд в ознаменовании 100-летия со дня рождения В.И. Ленина» (1970 р.), «За трудовую доблесть» (1971 р.) та орденом «Знак пошани» (1980 р.). Вдало склалося і особисте життя Олександра Григоровича. Разом із дружиною він виховав двох дітей – доньку та сина. Життєве кредо: «Наука, насамперед, є справою не кабінетною та приватною, а суспільною та публічною…». Олександр Григорович також часто любить цитувати відомі слова М.Є. Жуковського: «Человек полетит, опираясь не на силу своих мускулов, а на силу своего разума».