Професор Геннадій Іванович Чурюмов присвятив свій науковий шлях теоретичному й експериментальному дослідженню вакуумних НВЧ-приладів і вивченню їхнього застосування у високотехнологічних системах та установках. Результати цих досліджень заклали основу нового науково-технологічного напряму — регенерації потужних мікрохвильових приладів — і стали підґрунтям для відродження вакуумної НВЧ-електроніки в Україні. Народився 12 лютого 1952 р. в станиці Ново-Джерелієвська Брюховецького району Краснодарського краю в родині військовослужбовця. У 1974 р. закінчив факультет електронної техніки Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ, нині — ХНУРЕ) за спеціальністю «Електронні прилади». У 1981 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1997 р. — докторську. З 1994 р. Геннадій Іванович працював доцентом на кафедрі мікроелектроніки електронних приладів та пристроїв ХІРЕ. У 2000–2016 рр. — професор кафедри фізичних основ електронної техніки (за сумісництвом). З 2004 до 2013 рр. читав лекції на кафедрі «Системи інформації» НТУ «ХПІ». Тоді ж працював ученим секретарем нау­ково-дослідної частини ХНУРЕ. З 2016 р. Г. І. Чурюмов працює професором кафедри фізичних основ електронної техніки та за сумісництвом на кафедрі електронних обчислювальних машин ХНУРЕ. Очолює ННДЛ «Електроніка-Оріон», створену з метою об’єднання зусиль для досліджень, спрямованих на розроблення нових зразків приладів і пристроїв у НВЧ й оптичному діапазонах, а також НДЛ «Мікрохвильових технологій». У колі наукових інтересів професора Г. І. Чурюмова: комп’ютерне моделювання фізичних процесів у системах частинок з електромагнітною взаємодією; генерація, посилення та перетворення електромагнітної енергії в міліметровому й терагерцовому діапазонах; вплив електромагнітного випромінювання на технічні об’єкти, зокрема електронні прилади, напівпровідникові елементи та системи на їхній основі; застосування мікрохвильових технологій і розроблення методів моделювання й проєктування нелінійних систем (віртуальні лабораторії). Автор та співавтор понад 300 наукових публікацій, серед котрих окремі глави в трьох міжнародних монографіях, понад 100 статей у міжнародних і національних науково-технічних журналах. Має 54 патенти України. Керівник та виконавець понад 40 науково-технічних проєктів. Під його керівництвом захищено дві докторські і десять кандидатських дисертацій. Член науково-технічної ради й спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій за спеціальністю «Радіофізика» ХНУРЕ, секції з радіотехніки, електроніки та телекомунікацій Науково-технічної ради МОН України. Крім того, науковець у різний час викладав у Технологічному університеті Шаріф (Іран), Харбінському технологічному університеті й Інституті фотоніки (Китай). Голов­ний редактор науково-технічного журналу «Прикладна радіоелектроніка», член редакційних колегій журналів «Електроніка та зв’язок» і «Техника и приборы СВЧ». За багаторічну сумлінну працю та вагомі наукові здобутки нагороджений подякою Прем’єр-міністра України (2011) та почесною грамотою міністра освіти й науки України (2009). Удостоєний міжнародних відзнак наукового товариства ІEEE.