Луганської облдержадміністрації, соратнику глави фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Е. М. Лозовському, із боку влади почалося активне переслідування. 6 грудня 2013 р. біля офісу був підпалений його автомобіль. Із січня по травень Ігор В’ячеславович разом з активістами луганського Майдану активно підтримував київський Майдан. Після перемоги Революції гідності в Луганську розпочався проросійський путч. Силами проросійських ветеранських організацій ПДВ було захоплено будівлю СБУ, у якій зберігалася зброя. На противагу їм УМВС та патріоти України зареєстрували антикорупційну громадську організацію, на базі якої при кожному районному відділі внутрішніх справ планували створити проукраїнські дружини для протистояння сепаратизму. Але 29 квітня 2014 р. І. В. Чудовського захопили бойовики «Армії Південного Сходу». У цей день були захоплені Луганська ОДА, прокуратура Луганської області та регіональне телебачення. Бойовики вимагали, щоб він виступив як адвокат у прямому ефірі на їхню підтримку. У відповідь на це правозахисник заявив, що можливість діалогу з’явиться тоді, коли вони знімуть із захопленої будівлі СБУ російський прапор і повісять український та перейдуть у політичне річище протистояння. Під час зупинки на світлофорі в центрі Луганська адвокат заглушив двигун машини і спробував вийти, у результаті чого отримав дві кулі в спину. Після десятигодинної операції й трьох днів медикаментозної коми отямився, а за 28 днів Ігор В’ячеславович був вивезений на підконтрольну Україні територію. Нині повернувся до адвокатської практики. В основному захищає військовослужбовців у зоні АТО, на каналі UA/DONBASS веде передачу «Навігатор права». Увесь цей час найпершою підтримкою для Ігоря В’ячеславовича була його родина. Вірили й допомагали дружина Ірина, також адвокат, дочка Ксенія — адвокат, котра працює в Данії, син Едуард, студент юридичного факультету Національного університету фіскальної служби України, та наймолодший Арсеній, учень школи. Із дитячих років Ігор Чудовський професійно займався греко-римською боротьбою. Чотири рази ставав чемпіоном України й двічі призером СРСР. У 1986 р. виграв у складі команди Південної групи військ першість Збройних сил СРСР.