Народився 30 листопада 1959 року у с. Вереміївка Градизького району Полтавської області (сьогодні це Чорнобаївський район Черкаської області) в родині Марії Федорівни і Миколи Дмитровича Черкащенків. Родина трепетно зберігає пам'ять про своїх потомків. З покоління в покоління передається світла пам'ять про родича Антона Шарого­Богунського, який був наймолодшим комбригом часів громадянської війни. У 1918 році у віці 20 років його було розстріляно за вказівкою Л.Троцького.
Відразу після закінчення школи у 1977 році Микола Миколайович вступає на фізико­матема-тичний факультет Київського державного університету. В процесі навчання юнак зрозумів, що юридичні науки його ваблять більше, і без вагань залишає його. Здобуваючи трудовий стаж, Микола Миколайович розпочинає працювати трактористом­машиністом у радгоспі "Вереміївський", а згодом - у відділі позавідомчої охорони управління внутрішніх справ Черкаського облвиконкому.
Завдяки старанності та наполегливості, які вихо-вали в ньому батьки, улюблена вчителька початкових класів Тетяна Григорівна Буртова та вчитель матема-тики Олександр Іванович Зосенько, Микола Черка-щенко вже у вересні 1979 року став студентом юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Спогади про цікаву і насичену різноманітними подіями студентську юність живуть і досі в його пам'яті. Тож Микола Миколайович не пропускає нагоди щороку, у першу суботу квітня - на день юридичного факультету, зустрітися із однокурсниками.
У період з 1984-1986 рр. Микола Миколайович Черкащенко працював адвокатом Золотоніської юридичної консультації, потім до 1992 року - адвокатом юридичної консультації колегії адвокатів Вишгородського району Київської області. У 1990 році Миколу Миколайовича обирають депутатом Виш-городської районної Ради народних депутатів. У грудні 1992 р. М.М. Черкащенко був обраний суддею Вишгородського районного суду Київської області. Після семи років праці на цій посаді Миколу Миколайовича безстроково призначають суддею Міжобласного суду, а пізніше, також безстроково, суддею Вищого господарського суду України. Про своє життєве кредо Микола Миколайович Черкащенко говорить так: "Посада судді, крім знань юридичних наук, потребує життєвого досвіду і мудрості. Вважаю, що обирати суддею особу у 25­річному віці недоцільно. Суддею може бути громадянин не молодший 30 років, який обов'язково повинен мати досвід практичної роботи в юридичній галузі, а майбутній суддя системи загальних суддів - практичної роботи адвокатом. Тільки диктатура його величності Закону зробить людей нашої держави щасливими та заможними".
У вільний час Микола Миколайович займається спортом. Особливо любить футбол і волейбол. З радістю виїжджає до лісу на "тихе полювання" по гриби. В його планах на майбутнє - допомогти родичу­односельчанину Василю Олександровичу Переузнику опублікувати нариси про історію рідного села. Але найбільше задоволення Микола Миколайович отримує від приготування на вогнищі рибної юшки та козацької каші "по­вереміївськи" за старовинними рецептами діда Федора Лимара, який був завзятим рибалкою і одним із засновників рибколгоспу у Вереміївці. Разом із батьком та дядьком Миколою Павловичем Пахарем Микола Черкащенко виловив не одну сотню кілограмів риби із Кременчуцького водосховища.
М.М. Черкащенко одружений. Дружина, Любов Іванівна, працює лікарем функціональної діагностики у поліклініці № 2 ДУС при Президентові України. Подружжя Черкащенків виховало сина Сергія, який обрав у житті батьківський шлях. Він - студент V курсу юридичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.