Продовжує справу батька донька Світлана Бутко, обліковець за фахом. Особливою гордістю для Анатолія Дмитровича є онук Богдан, молодий та енергійний, повний ідей і карколомних планів. Юнак захоплюється грою на гітарі, талант генетично передався йому від батька Олександра та матері, які успішно закінчили музичну школу. Богдан здобув освіту магістра за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Паралельно основному навчанню він отримав диплом за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра з філології і йому було присвоєно звання лейтенанта по закінченні Національного університету оборони України. Англійську мову вивчав у Кембриджському університеті, на Мальті, працював на канікулах у США. Зараз працює в Міністерстві закордонних справ України.
Своїми досягненнями Анатолій Дмитрович завдячує усьому роду Бутків – двадцяти шести двоюрідним братам та сестрам. Особливо вдячний дядькові Федору Івановичу, брату Леоніду Миколайовичу, матері Зінаїді Миколаївні та дружині Марії, а також тренерам В.І. Єфімову та О.Л. Шагіну, керівнику в аспірантурі Г.В. Метрофанову, що навіки залишили про себе приємні та теплі спогади. Вдячний друзям по наукових інтересах –
професорам В.І. Оспішеву і
Є.В. Мниху та багатьом іншим.
Окрема подяка ректору Мазаракі Анатолію Антоновичу, дружню підтримку якого 40 років відчуває А.Д. Бутко.
Анатолій Дмитрович пишається, що народився українцем. Вважає Божим благословенням можливість жити і працювати в Україні, трудитися поряд з прекрасними і чуйними людьми.