Знаний учений в галузі всесвітньої історії Ю.Г. Бєловолов народився 24 липня 1934 р. в м. Горлівка Сталінської області в сім’ї гірничого інженера. Дитинство пройшло в м. Дзержинську, де він навчався в школі № 1, а після служби в армії працював на шахті 1-1 біс тресту «Дзержинськвугілля» робітником очисного вибою. Вищу освіту отримав у Кишинівському державному університеті на історичному факультеті, який закінчив у 1963 р. Після одруження працював учителем у сільській школі в Молдавії, пізніше став викладачем історії Кишинівського медичного інституту. У 2001 р. закінчив Горлівський педагогічний Інститут іноземних мов. Дипломна робота Юрія Григоровича, присвячена соціально-економічним перетворенням на Кубі після приходу до влади Фіделя Кастро, яку виконав, працюючи вихователем-викладачем групи кубинських юнаків, які у період Карибської кризи 1962 р. оволодівали фахом механізаторів сільського господарства в професійно-технічному училищі м. Дубосари в Молдавії, визначила пріоритети його фахових досліджень – латиноамериканістика. У 1969 р. вступив до очної аспірантури Інституту Латинської Америки АН СРСР у Москві. Під час аспірантури, а пізніше, працюючи в Донецькому університеті, пройшов наукові стажування на Кубі (1971), а також працював викла­да­чем-консультантом підготовчого факультету іме­ні братів Паїс в Республіці Куба (1976—1978). Розробляючи проблему революційного і робітничого руху на Кубі, використовуючи кубинські архіви, Ю.Г. Бєловолов підготував кандидатську (1973), а згодом і докторську дисертацію (1991). З 1972 р. своє життя Юрій Григорович пов’язав з Донецьким національним університетом, де пройшов шлях від старшого викладача кафедри нової та новітньої історії до професора кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики. У 1973 р. був одним із засновників підготовчого факультету для іноземних громадян, виконуючи обов’язки заступника декана, з 1980 по 1983 р. – заступник декана історичного факультету, а також у 1995 р. тимчасово виконував обов’язки завідувача кафедри нової та новітньої історії. У 1990-і рр. коло наукових досліджень Юрія Григоровича розповсюджується на Іспанію та на іберо-американську тематику. Його дослідження тісно пов’язані з Центром досліджень Наваррського університету Іспанії (м. Памплона), директор якого доктор іспанської філології Енріке Банус поєднує світових іберо-американістів на конгресах «Європейська культура» (1992—2002), на чотирьох з яких був присутній Юрій Григорович. Ю.Г. Бєловолов має велику кількість публікацій, понад 100, в тому числі 5 монографій, кілька підручників. Вільно володіє іспанською мовою. У 1994 р. рішенням ВАК України було присвоє­но наукове звання професора. Юрій Григорович підготував низку кандидатів історичних наук. Професор Ю.Г. Бєловолов у 1992 р. заснував та очолив регіональне товариство дружби «Україна-Іспанія», яке підтримує культурні та наукові зв’язки з кількома іспанськими університетами та Королівським домом іспанії. З 2001 р. він є членом Міжнародної асоціації іспаністів. У вересні 2011 р. він був одним із засновників Національної асоціації українських іспаністів. Юрій Григорович є членом спеціалізованих нав­чальних рад по захисту кандидацьких та докторських дисертацій у Донецьку і Луганську. За багаторічну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, науково-педагогічну діяльність Ю.Г. Бєловолов одержав чимало подяк ректорату та почесних грамот, а також нагороджений почесними знаками «Відмінник освіти України» та ім. Петра Могили Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України. Життєве кредо Юрія Григоровича: «Платон мій друг, та істина дорожча».