Висота для Сергія Ігоровича Бершова, як вода для риб — життєва потреба. Щастя й водночас легкий сум від підкорення вершини, відчуття свободи і піднесення знайомі йому не з розповідей. Народився майбутній чемпіон 31 березня 1947 р. у Свердловській області (Росія). У 1984 р. закінчив Київський державний інститут фізичної культури. Упродовж 1981–1990 рр. був членом штатної збірної команди СРСР з альпінізму, з 1992 до 1999 рр. — спортсмен-інструктор, старший тренер штатної збірної команди України з альпінізму. На сьогодні С. І. Бершов активно займається пропагандою здорового способу життя. Співавтор книг «Шаги по вертикали», «Да обойдут тебя лавины», «Лхоцзе Южная стена». Вражають його досягнення: 18-разовий чемпіон та призер чемпіонатів СРСР, 35-разовий чемпіон України з альпінізму та скелелазіння, 6-разовий чемпіон та призер міжнародних змагань зі спортивного скелелазіння. За спортивними результатами С. І. Бершов є одним із лідерів сучасності в українському та світовому альпінізмі. Більше того, команди під керівництвом талановитого тренера неодноразово посідали перші та призові місця на чемпіонатах СРСР та України з альпінізму, він підготував 8 майстрів спорту, 2 майстрів спорту міжнародного класу, 1 заслуженого майстра спорту СРСР. За роки у спорті Сергій Ігорович здійснив понад 20 сходжень на вершини вище 7 000 м, 13 сходжень на 7 вершин понад 8 000 м, більш ніж 100 сходжень вищої категорії складності, з яких 22 першосходження та першопроходження. Підкорив Еверест (тричі), Канченджангу, Лхоцзе, Аннапурну, Нанга-Парбат, Шиша-Пангму, Чо-Ойю. Дотепер перешопроходження Сергія Ігоровича на Еверест, Канченджангу та Лхоцзе ніхто не повторив, що рівнозначно олімпійським рекордам. С. І. Бершов — учасник та один з ініціаторів національної програми «Прапор України на вершинах світу»: піднявся на Фудзіяму, Аконкагуа, Мак-Кінлі, Монблан, Ельбрус. За першосходження та першопроходження маршрутами вищої категорії складності у різноманітних гірських системах світу нагороджений знаком «Первовосходитель № 3», знаком «Сніговий барс» за сходження на найвищі вершини СРСР. Удостоєний звань заслуженого майстра спорту СРСР, майстра спорту міжнародного класу СРСР, заслуженого тренера України. Відзначений орденами Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, «За заслуги» ІІІ ступеня, «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «За выдающийся вклад в развитие Кубани II степени», почесним знаком ЦК ВЛКСМ «Спортивна Доблесть». Обраний почесним громадянином Харкова, «Харківчанином року» (2004). Сергій Ігорович має велику спортивну родину: дружина Тетяна — майстер спорту СРСР з альпінізму, діти — Олег, Марина та Анастасія, онуки — Михайло, Анна, Софія, Марія та Ліліт. Олег займається альпінізмом з 14 років, Анастасія — з 13.