Вже у шкільні роки П.С. Атаманчук визначився зі своїм життєвим дороговказом, усвідомивши, що тільки власна інтелектуальна, моторна чи почуттєва діяльність людини формує її обізнаність, тобто дієві знання. Відтак, розпочав наукову й педагогічну діяльність, яка з часом сформувала Петра Сергійовича як авторитетну особистість своєї галузі. Народився 26 червня 1939 р. у с. Каскада нині Хмельницької області. Батько — Атаманчук Сергій Ілліч (світла пам’ять), учасник війни з білофінами, загинув 20 червня 1944 р. на Івано-Франківщині, мати — Атаманчук Євгенія Антонівна (світла пам’ять), після важкої і тривалої хвороби померла 11 лютого 1999 р. Після закінчення школи навчався у Кам’янець-Подільському державному педагогічному інституті, за фахом — вчитель фізики та основ виробництва. Трудову діяльність розпочав у 1961 р. учителем фізики в Калюсецькій середній школі Новоушицького району. З вересня 1962 р. — викладач математики і фізики Новоушицького технікуму механізації сільського господарства. У 1965 р. очолив циклову комісію загальноосвітніх дисциплін, керівництво якою здійснював до моменту переходу на роботу у виш (1982). У 1997 р. П.С. Атаманчук опублікував першу монографію «Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності», в якій обґрунтував власний концептуальний підхід до розв’язання цієї проблеми. У 1999 р. вийшла друга монографія «Інноваційні технології управління навчанням фізики». Опублікував понад 700 наукових праць, серед яких 10 монографій, 2 підручники та близько 100 навчальних посібників з грифами міністерств. Здійснив наукове редагування понад 20 випусків збірника наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету (серія педагогічна), внесеного до переліку видань ВАК України. З 1997 р. на громадських засадах здійснює наукове керівництво науково-дослідною лабораторією «Управління процесом навчально-пізнавальної діяльності». Учасник створення програми «Доктор», науковий консультант 3 докторських та керівник 15 кандидатських дисертаційних досліджень. Педагогічну діяльність обрала і дружина Петра Сергійовича — Ганна Іванівна (1944 р.н.). За освітою дефектолог, свою трудову діяльність розпочала в Новоушицькій школі-інтернаті для глухих дітей на посаді вчителя, а згодом — завуча. З 1984 р. працювала логопедом у Кам’янець-Подільському відділі освіти, пізніше — учителем-методистом початкових класів Кам’янець-Подільського багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру. З 2012 р. Ганна Іванівна на заслуженому відпочинку. Разом з Петром Сергійовичем виростили трьох дітей. Син Сергій — музейний працівник, Олексій — начальник райвідділу МВС по роботі з населенням. Донька Вікторія — кандидат філологічних наук, доцент Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Науково-методична діяльність Петра Сергійовича з роками виробила його власне педагогічне кредо: «Віра в Учня, його неповторність і талант, і віра в те, що основна місія вчителя — знайти шлях для розкриття цього таланту».
Petro S. Atamanchuk
DSc (Pedagogics), Prof., Honoured Worker of Education of Ukraine.

Vice President for International Relations, Academic Society of Myhailo Baludansky (Slovakia), Chairman of Physics and Technological Educational Disciplines Teaching Methods Department, Ivan Ohienko Kamyanets-Podilsky National University. Fields of research: theory and methodology of pe­dagogy, management of educational process, innovative learning management technology for physics