Чесність і допомога людям — головні принципи, якими у житті і роботі керується Лариса Миколаївна Арланова. Знання та досвід передавала молодим кадрам. Нині пишається учнями, більшість з яких — судді Верховного Суду України. Народилась 3 липня 1938 р. у Києві. Батько — Столбецький

Микола Степанович — працював головним інженером на заводі «Комуніст». Пішов добровільно захищати Батьківщину, загинув 1 вересня 1941 р. Мати у роки війни працювала у підпіллі. Лариса Миколаївна навчалася у київській середній школі № 56. Трудовий шлях почала у 1956 р. діловодом, згодом — старшим секретарем народного суду четвертої дільниці Кагановичського району м. Києва. У 1963 р. закінчила юридичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 1963 до 1966 рр. — державний арбітр при Раді Міністрів Башкирської АСР. З 1967 до 1970 рр. — юрисконсульт міжвузівського юридичного відділу м. Киє­ва. У 1970 р. обрана на посаду народного судді Радянського району м. Києва. З 1975 по 1977 рр. — заступник головного арбіт­ра державного арбіт­ражу при Київському обл­виконкомі. Упродовж 1977–1995 рр. — суддя Київського обласного суду, обиралась членом президії, головою кваліфікаційної комісії Київської області. Колега по роботі О. В. Кривенда присвятив Ларисі Арлановій вірш:
«Спасибі Вам за вашу добру душу,
Частину від якої віддали Ви нам.
Я на коліна перед Вами стати мушу,
Ви заслужили цього, честь і шана Вам».
 За успіхи у зміцненні законності та правопорядку, активну участь в громадській діяльності нагороджена почесними грамотами Міністра юстиції УРСР, а також почесною грамотою Колегії Міністерства юстиції СРСР та Президіуму ЦК СРСР профспілок працівників держустанов СРСР. Надійною опорою для Лариси Миколаївни є сім’я. У 1959 р. вийшла заміж за Арланова Миколу Андрійовича, з яким прожили разом 55 років. Чоловік був військовослужбовцем, служив на Байконурі. Подружжя виховало сина та дочку. Андрій почав професійну діяльність на військовій службі, згодом здобув освіту юриста, нині працює адвокатом. Донька Олена за освітою інженер-програміст і юрист. Онука Руслана — перекладач, також, продов­жуючи славні традиції родини, здобула освіту юриста, нині працює над кандидатською дисер­тацією.