Постать Віктора Тихонова вирізняється з-поміж інших самобутністю та вражаючою силою характеру. Він пройшов тернистий шлях від слюсаря тепловозобудівного заводу до Віце-прем’єр-міністра України. Народився Віктор Миколайович 31 січня 1949 року в селі Щотове Антрацитівського району Ворошиловградської області в шахтарській родині. Важко збагнути, через які випробування пройшла людина, втративши в ранньому дитинстві матір, опікуючись двома маленькими сестричками, тяжко заробляючи собі на життя. Віктор Миколайович змушений був з 16 років йти на виробництво. Відпрацьовуючи дві зміни на заводі, сідав за парту в технікумі, тому що потяг до знань був сильніший за втому. Віктор Тихонов має дві вищі освіти. У1978 році закінчив Ворошиловградський машинобудівний інститут за фахом «Економіст», а у 1999 році — Луганський інститут внутрішніх справ за фахом «Юрист». Хлопець із шахтарської родини зумів встояти перед випробуваннями долі, не опустивши рук, і стати взірцем для наслідування. Великий відрізок професійного шляху присвятив Ворошиловградському тепловозобудівному заводу, де працював ще молодим хлопцем. Після служби в армії став старшим інженером, згодом — начальником управління праці та заробітної плати. Довіряючи та глибоко поважаючи Віктора Миколайовича, колектив обрав його головою профкому. А ще через два роки, у 1988 році, починається його політична кар’єра — Віктора Тихонова призначають секретарем парткому виробничого об’єднання «Ворошиловградтепловоз», яку він продовжить вже першим секретарем Луганського міськкому Компартії, пропрацювавши на цій посаді до 1991 року. Очолював підприємства Луганської області. Багато років (1998—2006) Віктор Миколайович очолював Луганську обласну раду і зумів зробити те, що не вдавалося його попередникам — налагодити тісну співпрацю з облдержадміністрацією.

Завдяки діяльності Віктора Тихонова регіон зміцнив свої позиції в масштабах країни. Тоді під його керівництвом за випуском промислової продукції Луганщина ділила 3-4 місця після Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей, була в першій п’ятірці зі збору податків. Багаторічний досвід роботи на керівних посадах в органах місцевого самоврядування впроваджених у реалізації реформ. В 2000 році за ініціативою і активним сприянням Віктора Миколайовича був створений Конгрес місцевих і регіональних влад України, співголовою якого він став, а у 2002 році був обраний президентом Української асоціації місцевих та регіональних влад. Тонко розуміючи специфіку роботи органів місцевого самоврядування, Віктор Тихонов з 2000 по 2006 рр. представляв національну делегацію України в Палаті регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. В 2006—2010 роках — народний депутат України V, VI скликань, очолював Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, а в 2007 та 2009 роках — представ-ник постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи. Майже одночасно з призначенням на посаду Віце-прем’єр-міністра України на початку 2010 року Віктора Тихонова призначають керівником робочої групи «Регіональний економічний розвиток» Комітету з економічних реформ при Президентові України. В досвідчених руках Віктора Миколайовича опинилось відповідальне, кропітке завдання реформувати житлово-комунальне господарство. В галузі, яку очолив Віктор Миколайович, проблем завжди вистачало, але він не злякався труднощів і перепонів. Саме під його керівництвом робоча група розробила план проведення життєво важливих реформ, до якого ввійшли реформування сфери ЖКГ, удосконалення міжбюджетних відносин, інституційне удосконалення місцевого самоврядування. За ініціативою Віктора Тихонова вже в 2010 році Уряд вживає різні заходи, спрямовані на зміцнення фінансової спроможності галузі житлово-комунального господарства. Під керівництвом Віце-прем’єр-міністра Віктора Тихонова Міністерство напрацювало важливий Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», покликаний сприяти створенню сприятливого інвестиційного клімату шляхом дерегуляції дозвільної системи у сфері містобудування. Самі будівельники підтримають цей крок і назвуть його справжньою революцією в будівельній галузі. Особливу увагу Віктор Тихонов приділяв реформуванню житлово-комунального господарства. За його ініціативою в 2011 році прийнято цілий ряд нормативно-правових документів, спрямованих на розвиток галузі.

Попри великий обсяг роботи, Віктор Миколайович ніколи не полишав свого захоплення наукою. Є автором та співавтором близько 50 наукових та науково-популярних публікацій, серед яких монографія «Ідеї П.Д. Юркевича про державу та право у контексті сучасності», навчальні посібники «Місцеве самоврядування в Україні: світ понять і термінів», «Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні», «Місцеве самоврядування. Термінологічний словник» (перевиданий в 2011 році), популярні книжки «Як нас судили», «Вибираємо Вітчизну», «Сєвєродонецьк: крапки не буде», «Родина». Наразі Віктор Тихонов очолює Наглядову раду Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля та Наглядову раду Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.Дідоренка, де є доцентом кафедри конституційного та міжнародного права. Віктор Миколайович не тільки відповідальний керівник, який вміє поєднувати натхнення і систематичність, але й голова великої родини. Коханий чоловік, розсудливий батько двох дочок та сина, щасливий дідусь п’ятьох онуків.

Окрім сімейного життя, є у Віктора Тихонова особливе заняття для душі — робота в Луганському благодійному фонді підтримки регіональних ініціатив «Благовіст», який він очолює як Почесний президент. У 2010 році ця громадська організація відзначила свій десятирічний ювілей. За цей час «Благовісту» вдалося реалізувати чимало творчих і соціальних ініціатив, внести вагомий вклад у розвиток духовності в регіоні. Тільки матеріальної допомоги Фонд надав понад 400 тисячам людей. Проте неможливо оцінити роботу фонду в цифрах чи інших постійних величинах. Його діяльність багатогранна і охоплює різноманітні сфери суспільного життя області. Десятки тисяч її жителів вдячні «Благовісту» за вчасно надану допомогу, ціна якої часто — життя... За таку сподвижницьку роботу Віктор Тихонов нагороджений орденами Української Православної церкви святого рівноапостольного князя Володимира І—ІІІ ступенів, відзнакою за особливі заслуги перед Українською Православною церквою, орденом Дружби Російської Федерації, іншими відзнаками.