Народився 13 січня 1940 р. в Полтаві. Почав трудову діяльність у 1957 році токарем Полтавського паровозного депо. Після закінчення у 1963 році Харківського юридичного інституту займав посади помічника прокурора району, прокурора відділу із нагляду за розглядом у судах кримінальних справ Полтавської обласної прокуратури. З 1966 року життя і діяльність В.Я. Тація пов’язані з Харківським юридичним інститутом (нині Національний університет «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого»): аспірант, старший викладач, доцент, заступник декана денного факультету, проректор з наукової роботи, з липня 1987 року і до цього часу — ректор і водночас (1991) завідувач кафедри кримінального права. Його праці присвячені дослідженню фундаментальних проблем кримінального права, проблемам теорії держави та права, конституційного права. З 1993 року президент Національної академії правових наук України — вищої галузевої самоврядної наукової установи України в галузі держави і права, створеної за його ініціативою і безпосередньою активною участю. Вона здійснює діяльність по консолідації інтелектуального потенціалу вчених-юристів, організації і координації фундаментальних і прикладних досліджень у галузі держави і права, сприянню інтеграції академічної і вузівської науки, узагальненню європейського і світового досвіду правового регулювання суспільних відносин. В.Я. Тацій активний громадський діяч. Член Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки, Національного антикорупційного комітету, робочої групи з питань судової реформи при Президентові України, Міжвідомчої комісії комплексного вирішення проблем у сфері боротьби з корупцією Ради національної безпеки і оборони України, науково-консультативної ради при Верховному Суді України, науково-методичної ради при Генеральній прокуратурі України, атестаційної колегії та координаційної ради з пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Президії НАН України, ради Союзу юристів України, координаційної ради Міжнародного союзу юристів, ради директорів Європейської організації публічного права, Міжнародної асоціації законодавства та ін. Як член Конституційної комісії, він брав участь у розробці чинної Конституції України (1996), був головою робочої групи Кабінету Міністрів з розробки чинного Кримінального кодексу України (2001). Очолював урядову делегацію України на Дипломатичній конференції повноважних представників держав під егідою ООН із створення Міжнародного Кримінального Суду. Брав участь у розробці проекту Статуту Міжнародного Кримінального Суду та у підготовці багатьох інших законопроектів. Головний редактор «Вісника Національної академії правових наук України» та член редколегії інших фахових видань. Удостоєний звання Героя України з врученням ордена Держави, нагороджений почесними грамотами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, орденом «Знак Пошани», медалями. Лауреат Державної премії України в галузі архітектури, Державної премії України в галузі науки і техніки, премії імені В.І. Вернадського, імені Ярослава Мудрого, «Феміда-99». Має ряд відомчих, громадських, церковних нагород та урядові нагороди інших держав. Державний радник юстиції І класу. Почесний доктор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Харківського національного університету внутрішніх справ та ін. Почесний громадянин Полтави та Харкова.