Життя В.К. Симоненка характеризують слова Великого Кобзаря: «Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою». Народився 4 липня 1940 р. в робітничій сім’ї в Одесі. У 1957 р. вступив до Одеського інженерно-будівельного інституту. Під час навчання у вузі захопився альпінізмом, здійснив сходження на вершину Сулахат (1960). Захоплення горами залишилося на все життя. В.К. Симоненко майстер спорту, заслужений тренер України, багаторазовий чемпіон України і СРСР, президент Федерації альпінізму і скелелазіння України. Керівник першої української національної експедиції на Еверест (1999), керівник національних гімалайських експедицій 2001 р. і 2010 р., очолює альпіністський клуб «Одеса». Закінчивши інститут у 1962 р., працював майстром дільниці на Київській ГЕС. У 1970 р. очолив Одеський завод залізобетонних конструкцій, через три роки — будівельний відділ міськкому партії, ще через два обраний першим секретарем Приморського райкому партії Одеси. З 1983 р. В.К. Симоненко голова виконкому Одеської міськради. Затверджуючи у 1985 р. генеральний план розвитку міста на 20 років, він бачив Одесу перспективним науковим центром, всесоюзною зоною рекреації і туризму і багато зробив для цього. З 1985 р. на громадській роботі, обраний депутатом Верховної Ради УРСР, а у 1991 р. — народним депутатом України, головою підкомісії Комітету з питань базових галузей і соціально-економічного розвитку регіонів. Плідна робота в парламенті, якій віддано 14 років життя, стала вищою школою державного управління. У березні 1992 р. призначений представником Президента України в Одеській області, у липні цього ж року — першим віце-прем’єр-міністром України. У своїй діяльності він спирався на розроблені ним самим у кандидатській і докторській дисертаціях науково-теоретичні засади взаємних стосунків між центром і регіонами. У 1992 р. Президент України Л.М. Кравчук запропонував В.К. Симоненку очолити Соціально-економічну раду при Президентові України і стати радником Президента. 4 грудня 1996 р. Верховна Рада України обрала В.К. Симоненка Головою Рахункової палати. Так було покладено початок формуванню нового конституційного органу незалежного фінансового контролю. 11 грудня 2003 р. призначений парламентом України на посаду Голови Рахункової палати на другий термін. Під керівництвом В.К. Симоненка Рахункова палата сформувалася як самостійна дієздатна інституція: закладено нормативно-правову основу, розроблено і запроваджено у практику ідеологію публічного зовнішнього державного фінансового контролю, що є запорукою реальної оцінки стану управління державними фінансами. Громадянська позиція В.К. Симоненка — прагнення до утвердження авторитету України на міжнародній арені. Це завдяки його авторитету і зусиллям Україна представлена в світовій і європейській організаціях вищих органів фінансового контролю (INTOSAI і EUROSAI), а Рахункова палата України вперше серед країн СНД обрана зовнішнім аудитором ОБСЄ. За заслуги перед Вітчизною нагороджений орденами Дружби народів, Трудового Червоного Прапора, «За розбудову України» ім. М. Грушевського IV ст., Дружби (РФ). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. «Дорогу здолає той, хто іде», — часто повторює своє життєве кредо Валентин Костянтинович і при цьому додає: «До вірної мети».