Видатний диригент-хормейстер, талановитий викладач Вікторія Володимирівна Шевченко — людина, яка може надихнути як весь колектив, так й окремі таланти. Концерти капели бандуристів із її участю проходили на найвищому професійному рівні й стали внеском у вітчизняну культурно-мистецьку спадщину. Народилася 30 квітня 1949 р. у м. Києві у творчій сім’ї. Батьки були талановитими людьми та працювали в мистецтві: мати — артисткою балету, а батько — музикантом. Донька успадкувала потяг до прекрасного й почала торувати власний шлях. У 1964 р. дівчина вступила в Київське державне музичне училище імені Р. М. Глієра. Мріяла зробити мистецьку кар’єру, але спеціальності піаністки, яку вона здобула в 1968 р., виявилося замало для молодого, амбітного спеціаліста. Після роботи в Київській вечірній музичній школі № 5 на посаді викладача в 1970 р. Вікторія Володимирівна вступила до Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського на спеціальність «Хорове диригування». Навчалася в класі народного артиста СРСР, Героя України, професора Л. М. Венедиктова та хоровому класі народного артиста СРСР, Героя України, професора П. І. Муравського. Під керівництвом таких видатних митців її природний талант керівника, диригента проявився сповна. Після закінчення консерваторії в 1975 р. В.?В. Шевченко працювала диригентом-хормейстером Державної академічної заслуженої капели бандуристів України, де запам’яталася як талановитий керівник та майстерний диригент, який надихав колектив на видатні досягнення. Із капелою давала концерти в багатьох містах України, Молдови, Росії, Азербайджану та інших країн, де зривала оплески вдячних глядачів. У той самий період працювала викладачем диригування в Київському державному музичному училищі імені Р. М. Глієра. Із 1982 р. передає унікальні знання й майстерність студентам Київського національного університету культури і мистецтв. У цьому навчальному закладі отримала наукове звання доцента в 1997 р., пізніше обійняла посаду професора. Але тільки викладацької діяльності енергійній Вікторії Володимирівні Шевченко не вистачало для реалізації всіх своїх творчих задумок. Тому в 1987 р. почала працювати художнім керівником та головним диригентом Народної капели бандуристів імені Г. Хоткевича Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Брала участь у районних, регіональних, всеукраїнських і міжнародних оглядах, концертах, конкурсах народнопісенного виконавства як голова журі та керівник капели бандуристів. Під її керівництвом колектив здобув неабияку кількість нагород, зокрема й гран-прі міжнародних фестивалей. У доробку Вікторії Володимирівни — багато аранжувань творів, які виконував колектив капели. Ці твори не втратили своєї актуальності й тепер їх виконує багато музичних колективів. Професор, лауреат міжнародних конкурсів та видатний викладач вона виховала багато талановитих послідовників, які, завдяки набутим знанням, досягли значних висот в своїй діяльності та продовжують професійні традиції, які започаткувала Вікторія Володимирівна. Вона і по теперішній час працює на посаді професора, викладає диригування та весь цикл хорових дисциплін.