Яскрава постать української науки і державотворення — академік НАН України Сергій Іванович Пирожков — видатний учений-економіст, демограф, фахівець у галузі міжнародних відносин, організатор науки, дипломат. Народився 20 червня 1948 р. у м. Київ. Походить зі шляхетського роду, його прадід, Ілля Іннокентійович Пирожков, — меценат освіти та підприємець. Інтерес до математики як науки прищепив хлопчику дідусь, Степан Трохимович Волошко, який працював у банку та часто розповідав іронічно-жартівливі історії про банківські справи. У 1969 р. закінчив із відзнакою Київський інститут народного господарства за спеціальністю «Статистика», після чого його запросили до аспірантури вишу, де він у 1973 р. успішно захистив кандидатську дисертацію «Аналіз вікової структури населення та закономірності її формування». З 1974 р. продовжив трудовий шлях в Інституті економіки Академії наук Української РСР та наполегливою та самовідданою працею на науковій ниві досяг найбільших академічних вершин. Працював молодшим науковим співробітником, ученим секретарем, заступником начальника науково-організаційного відділу, завідувачем відділу трудового потенціалу та профорієнтації. У 1991 р. в Інституті соціології АН СРСР захистив першу в Україні докторську дисертацію за спеціальністю «Економіка народонаселення і демографія» на тему «Демографічні закономірності відтворення трудового потенціалу». Пирожков Сергій Іванович — організатор нау­кових досліджень в Україні. У 1992 р. він став засновником і керівником Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України. У 1997 р. заснував та очолив Національний інститут українсько-російських відносин при Раді національної безпеки й оборони Украї­ни (із 2001 р. — Національний інститут проблем міжнародної безпеки). Завдяки ініціативі С. І. Пирожкова у 2002 р. було створено Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, який він очолював до 2007 р., заклавши підвалини успішного розвитку інституту як провідної установи в галузі соціально-демографічних досліджень в Україні. У 2003—2005 рр. — директор Об’єднаного інституту економіки НАН України (за сумісництвом). Наукові інтереси вченого охоплюють різноманітні питання соціогуманітаристики та демографії, створення системи стратегічного аналізу та наукових засад національної безпеки держави, широкого кола проблем міжнародних відносин та конфліктології. Вагомий його внесок в обґрунтування цивілізаційного розвитку незалежної України. Запропонована С. І. Пирожковим теорія нестабільності демографічної системи дала змогу по новому осмислити процеси відтворення населення, міграції, еволюції вікової структури. Для сучасної науки важливе методологічне значення має введене ним поняття потенціалізму та його імплементація у розроблену вченим методологію дослідження трудового потенціалу, що дало змогу визначити його обсяг та структуру, а також методи прогнозування. Знаковими для Україн­ської держави стали проведені під науковим керівництвом Сергія Івановича піонерні розрахунки реальних втрат населення України під час демографічних катастроф у 30–40-ті рр. XX ст., зокрема Голодомору 1932—1933 рр. в Україні. Ці розрахунки були визнані найавторитетнішими у світі фахівцями-демографами. У науковому доробку С. І. Пирожкова понад 490 наукових робіт. Під його керівництвом захищено 7 кандидатських та 6 докторських дисертацій. Тривалий час він також очолював редакційні колегії знаних наукових журналів: головний редактор журналу «Стратегічна панорама» (1998–2007), голова редакційної колегії журналу «Економіка України» (2004), голова редакційної колегії журналу «Демографія та соціальна економіка» (2004–2009). Сергій Іванович брав участь у багатьох закордонних візитах, місіях та проектах України. У 1994 р. був членом урядової делегації України на Всесвітній конференції OOН з питань народонаселення і розвитку (Каїр, Єгипет). Особливим видався в житті С. І. Пирожкова 1995 р., який був ознаменований 50-річчям утворення Організації Об’єднаних Націй. Сергій Іванович мав за високу честь бути членом офіційної делегації України на засіданні Генеральної Асамблеї ОOН. У своєму виступі він акцентував, що Україна впевнено стала на шлях демократичних перетворень і добровільно від них ніколи не відмовиться. У 1999 р. — учасник програми «Національна безпека України» в школі ім. Дж. Кеннеді при Гарвардському університеті (США).



Із 2001 р. Сергій Іванович Пирожков працював на посаді заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та очолював Націо­нальний інститут проблем міжнародної безпеки. В цей час був керівником української частини Спільної робочої групи високого рівня «Україна — НАТО» з питань військової реформи. У 2007–2014 рр. С. І. Пирожков представляв Україну як Надзвичайний і Повноважний Посол нашої держави в Республіці Молдова, де проживає багаточисельна українська діаспора. Його робота позначена не тільки важливими результатами у дипломатичних відносинах, але й здобутками у культурній сфері. За його ініціативи та сприяння на території Бендерської фортеці встановлено пам’ятник Конституції Пилипа Орлика, Івану Мазепі та Івану Котляревському. У 2013 р. дипломат призначений представником України у переговорному процесі «5+2» з питань придністровського врегулювання. Посол України здобув заслужену повагу і авторитет у владних, наукових і дипломатичних колах Молдови та нагороджений високою державною нагородою — Орденом Пошани. У 2015 р. Сергія Івановича обрали віце-президентом Національної академії наук України. За його керівництва Секція суспільних і гуманітарних наук Академії вийшла на нові горизонти наукового пошуку. Сергієві Івановичу вдалося швидко налагодити ефективну роботу установ і відділень Секції, адже кардинальні зміни, поставили на порядок денний швидке реагування українських учених-соціогуманітаріїв на складні й потужні виклики часу. З 2015 р. — член Української національної комісії з питань правопису (співголова) та Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. У 2016 р. представляв Україну на засіданнях Робочої підгрупи з політичних питань Тристоронньої контактної групи щодо процесу мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей України у м. Мінськ, Республіка Білорусь. За цикл наукових праць з проблем дослідження трудового потенціалу С. І. Пирожков був нагороджений премією ім. М. Туган-Барановського HAH України (1996). За створення науково-методологічних засад системи національної безпеки України С. І. Пирожков (у складі авторського колективу) удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки (2002). За наукові дослідження «Міграція та прикордонний режим: Білорусь, Молдова, Росія і Україна» присуджено Премію академій наук України, Білорусі, Молдови (2006). Засвідчуючи високий авторитет вченого у віт­чизняних і зарубіжних наукових колах, Сергія Івановича обрано членом Світової та Європейської асоціацій народонаселення, почесним доктором Академії наук Республіки Молдова, професором Пекінського інституту міжнародних порівняльних досліджень. Колеги відзначають його високі особисті якості: чуйність, принциповість і відповідальність у роботі. Життєве кредо Сергія Івановича незмінне: «Саrpe diem» (лат. лови день), завдяки якому у будь-які моменти життя вдається зберігати життєрадісність та досягати поставленої мети.