Почесний співробітник Служби безпеки України та її ветеран Володимир Васильович Пшеничний брав активну участь у формуванні нормативно-правової бази органів безпеки й завжди стояв на позиції, що процес реформування не має заважати роботі та виконанню нагальних завдань, які стоять перед спецслужбою. Під його керівництвом проведено низку вдалих контррозвідувальних та спеціальних операцій у сфері боротьби з тероризмом, основною метою яких було запобігання й недопущення скоєння терористичних актів. Як людина активних дій у всіх починаннях керується гаслом: «Більше діла — менше слів».
Народився 24 березня 1955 р. в с. Червоний Острів Волочиського району Хмельницької області. У 1972 р. вступив до Ленінградської лісотехнічної академії, де здобув вищу освіту за фахом інженера-технолога та військову професію штурмана військово-повітряних сил.
Після закінчення академії з 1977 до 1983 рр. працював майстром, старшим майстром, старшим конструктором, начальником цеху на промислових підприємствах Естонії та України.
З 1983 р. — на службі в органах держбезпеки. Вимоги до майбутніх співробітників в той час були високими, особливо щодо ділових і моральних якостей, наявності життєвого досвіду та роботи з людьми. Пропозицію працювати в спецслужбі прийняв без вагань попри те, що специфіка роботи там кардинально відрізнялася від знань, здобутих в академії, і практичного досвіду на виробництві. Перемогло бажання захищати батьківщину й стати бойовим офіцером. Службу розпочав на Тернопільщині і пройшов шлях від оперуповноваженого районного відділення до заступника начальника обласного управління.
Маючи великий досвід роботи з людьми, аналітичні здібності та високу професійну підготовку, В. В. Пшеничний одержував призначення на складні й відповідальні ділянки роботи у сфері забезпечення державної безпеки. Упродовж 1996–1997 рр. очолював управління захисту національної державності СБ України. З 1997 до 2001 рр. був начальником Управління СБ України в Тернопільській області. У 2001 р. Володимир Васильович продовжив службу на посаді начальника Департаменту захисту національної державності СБ України. Це ключовий підрозділ Служби, який забезпечує державний суверенітет, територіальну цілісність, конституційний лад України та боротьбу з тероризмом.
У 2003 р., 2005–2006 рр. був заступником голови Служби безпеки України. У 2005 р., 2007–2010 рр. — начальник Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим. Протягом 2010–2014 рр. — радник голови та директор Департаменту Служби зовнішньої розвідки України.
Чимало зусиль Володимир Васильович доклав задля зміцнення позитивного іміджу й довіри людей до Служби безпеки України. За значний особистий внесок у зміцнення державної безпеки України, захист конституційних прав і свобод громадян та бездоганну багаторічну службу нагороджений відзнакою Президента України «Іменна вогнепальна зброя», багатьма державними та відомчими нагородами.
Після відставки Володимир Васильович опікується соціальним та правовим захистом звільнених у запас співробітників, бере участь у благодійних проєктах. Його хобі — мисливство, рибальство та гірськолижний спорт. Займається садівництвом, пише вірші.
Дружина — Людмила Леонідівна, підполковник запасу СБ України. Виховали сина та доньку, мають двох онуків.