Економіст на науковець Сергій Мефодійович Прохоров сприяє реалізації підприємницьких ініціатив, особисто пропонує нові напрями розвитку, орієнтовані на інновації. Він впевнений: бізнес має вкладати кошти у науку, що забезпечить конкурентоспроможність та економічний успіх промисловців і підприємців. Активно налагоджує співробітництво з європейськими колегами в галузях енергетики, машинобудування та екології. Народився у 1954 р. у Кривому Розі. Закінчив Криворізький гірничорудний інститут за фахом гірничого інженера-механіка, конструктора, а також аспірантуру вишу. У 1980 р. захистив дисертацію та отримав вчену ступінь кандидата технічних наук. В подальшому продовжив займатися науковою діяльністю, є автором 11 винаходів та понад 40 наукових праць. Коло наукових досліджень присвячено вдосконаленню комплексів контейнерного транспорту. Трудовий шлях Сергій Мефодійович почав майстром Дзержинського рудоремонтного заводу, де пройшов всі щаблі кар’єрного росту: змінний майстер, начальник дільниці, начальник цеху, головний інженер, а з 1988 до 1992 рр. — директор заводу. У 1993–1999 рр. — генеральний директор ЗАТ «Пронко». Цей період діяльності С. М. Прохорова характеризується успішним виходом на міжнародний ринок. Завдячуючи організаторським здібностям, вмінню професійно та переконливо вести переговори, Сергій Мефодійович налагодив тісне співробітництво з італійським підприємством Federichi. Невдовзі було залучено стовідсотковий іноземний капітал, впроваджено в Україні передову італійську технологію виробництва макаронних виробів із сортів твердої пшениці. Продовжуючи займатися інвестиційними проектами, у 1999 р. обіймав посаду голови правління ЗАТ «Проект». З 2000 р. є членом правління Фонду загально­обов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття, у 2005–2010 рр. виконував повноваження заступника голови, у 2003–2005 рр. — голова Фонду. Окрема сторінка діяльності С. М. Прохорова пов’язана з роботою в Укрексімбанку, де з 2005 до 2007 рр. обіймав посаду голови наглядової ради. В цей період відчутно підвищилась капіталізація банку, збільшилися обсяги кредитування для промисловців та підприємців. Тим часом у ринковій економіці України відбувалися зміни: активно налагоджувались відносини з європейськими партнерами натомість відносин з партнерами країн СНД, а колишня промислова кооперація України з Російською Федерацією переорієнтувалась на Європейський Союз. Чимала заслуга у стимулюванні зростання національної економіки належить С. М. Прохорову. З 2001 р. — віце-президент, з 2003 р. — перший віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП).

Він є членом Ради Торгово-промислової палати України, член правління Асоціації малих міст України, заступник голови Об’єднання організацій роботодавців України. Сергій Мефодійович організував роботу із впровадження в УСПП системи управління якістю ISO 9001:2000 та її щорічного захисту. Послуги відповідають міжнародним стандартам досконалості. УСПП став першою громадською організацією в Україні, що працює за стандартами ISO. Під керівництвом С. М. Прохорова розроб­лена програма «Індивідуальні житлові будинки — енергоефективність та доступність». Запропонував сучасний, з використанням високих технологій, підхід до енергозбереження, що дозволяє будувати житло буквально у чистому полі. Технологію реалізовано в наукових дослідженнях і рекомендаціях партнера УСПП — ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд». Нині УСПП розповсюджує інноваційні розробки серед проектувальників та забудовників. Фундаментом для сталого зовнішньоекономічного розвитку України, за переконанням С. М. Прохорова, є спільні семінари, форуми, програми, укладання контрактів. Він є членом міжурядових українсько-литовської, українсько-швейцарської комісій з питань торгівельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Важливим досягненням стало створення у 2013 р. ділової ради Українського союзу промисловців і підприємців з Конфедерацією промисловості Литви, яка розробляє заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в цих країнах, надає конкретну підтримку компаніям у підготовці та реалізації спільних проектів. Першим кроком до співробітництва були міжнародна виставка «Балттехніка–2009» та українсько-литовський бізнес-форум, де обго­ворювались питання застосування високих технологій в галузі машинобудування та транспорту. У 2010 р. відбулася українсько-литовська відеоконференція «Впровадження систем енергозбереження в житлово-комунальному господарстві» щодо модернізації систем теплопостачання, заміщення природного газу біопаливом, іншими видами альтернативних джерел енергії. Згодом на бізнес-форумі вже розглядалося широке коло питань: медичний туризм, інформаційні технології, системи управління для сільськогосподарських підприємств, логістика, виробництво біопалива. У 2011 р. перший віце-президент УСПП С. М. Прохоров брав участь у XIII засіданні литовсько-української комісії з питань торгово-економічного і науково-технічного співробітництва у м. Паланга. Енергоефективності та розвитку альтернативних джерел енергії присвячено відеоконференцію «Київ-Вільнюс-Донецьк». Один з розглянутих проектів — спільне будівництво вітро-сонячної електростанції на місці старих армійських складів у с. Новобогданівка Запорізької області. У 2014 р. підписано угоду між Київською торгово-промисловою палатою та Вільнюською торгово-промисловою і ремісничою палатою. 2 грудня 2015 року в Литві відбувся перший Литовсько-український економічний форум за участю президентів України та Литви в рамках офіційного візиту президента України П. Порошенка в Литву. 12 грудня 2016 року в Україні відбувся другий Литовсько-український економічний форум за участю президентів України та Литви в рамках офіційного візиту президента Литви Далі Грібаускайте в Україну. Як результат, завдяки литовським інвестиціям на території України працює 250 підприємств і реалізується низка інвестиційних проектів у сфері житлового будівництва, роздрібної торгівлі, хімічної промисловості (виробництво мінеральних добрив), приладобудування, сільського господарства (птахівництво). Перспективними галузями в Україні, які потребують підтримки і стимулювання розвитку, є альтернативні джерела енергії, машинобудування і будівництво. Окрім згаданих проектів, Сергій Прохоров також ініціює суспільно-економічні. Шанувальник українських традицій, він налагодив тісну спів­працю з народними майстрами, які створюють кераміку, національний одяг. Допомагаючи просувати вітчизняні вироби на європейський ринок, сприяє популяризації України та її талантів. За значний особистий внесок у реформування національної економіки, розвиток підприємництва С. М. Прохорову присвоєно почесне звання «Заслужений економіст України», нагороджений почесними грамотами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Має різнобічні інтереси, зокрема захоплюється кіномистецтвом, науковими відкриттями щодо проблем походження Всесвіту та цивілізації.