У будь-який історії завжди є ланка, яка стає джерелом довгого ланцюжка відданості одній ідеї. Для заслуженого лікаря України, завідувача відділенням абдомінальної хірургії і політравми ІНВХ Геннадія Дмитровича Попандопуло (народився 18 серпня 1938 р.), все починалося у післявоєнній Макіївці. Батько загинув на Великій Вітчизняній війні, виховували його мама і тітка. Усвідомлення значущості професії Лікаря прийшло до нього тоді, коли тітку призначили першим лікарем Нижньої Кринки. Вона повинна була вміти і знати все. До неї йшли люди за порадою і допомогою. І вона намагалася знаходити вихід з найскладнішої ситуації. Це запам’яталося, стало прикладом в подальшому житті. Так що питання, куди піти вчитися, не стояло. Звичайно, в Донецький медінститут, щоб стати хірургом (1955—1961). Усвідомлення себе саме в цій спеціальності тільки зміцнилося в роки студентства, коли життя вирувало: лекції, практика, перші операції і ... кохання. З Оленою Поляковою (майбутнім окулістом) вони одружилися на шостому курсі. Геннадія Дмитровича після закінчення інституту направили до металургійного заводу імені Кірова (Макіївка). Працюючи у медсанчастині, він часто згадував тітку, багатофункціональні обов’язки. Такі обставини формують лікаря краще, ніж найпросунутіші курси підвищення кваліфікації. Потім була ординатура (1963), аспірантура кафедри факультетської хірургії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (1964—1967). З 1968 р. Геннадій Дмитрович Попандпуло на викладацькій роботі: асистент кафедри факультетської хірургії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького; доцент кафедри госпітальної хірургії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, завідувач відділення абдомінальної хірургії і полі травми ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН Україна» (1984). Високий професіоналізм учених та лікарів Інституту невідкладної та відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України, сучасне ліку­вально-діагностичне обладнання, багаторічний досвід практичної діяльності, тісна співпраця з кращими вітчизняними та зарубіжними центрами здобули закладу міцний авторитет. В інституті успішно поєднуються інноваційні та традиційні методи. Основні наукові напрями інституту наступні: розробка нових методів діагностики та лікування різних видів вродженої та набутої серцевої патології у дорослих і дітей; високотехнологічних способів лікування різ­них захворювань з використанням аутологічних стовбурових клітин; вивчення причин, патогене­зу, діагностики, профілактики та лікування поліорганної недостатності в невідкладної та планової хірургії та інше. Основний напрямок діяльності Геннадія Дмитровича — ургентна і планова абдомінальна хірургія щитовидної залози. Ще в 1968 р. ним захищена кандидатська дисертація за темою «Зовнішні кишкові свищі». Окрім цього напрямку, наукова діяльність була присвячена хірургії жовчно-кам’яної хвороби. Обрали шлях лікаря-хірурга за прикладом Геннадія Дмитровича сини Андрій, Олексій та онук Дмитро. Якщо зібрати разом усіх пацієнтів, яких вилікувала велика і міцна сім’я, що носить прізвище Попандопуло, можна буде заселити ними ціле місто. Геннадій Дмитрович – щаслива людина, бо на його думку, щастя — це коли робота і хобі збігаються.