Все починається з дитинства, де закладається коріння, ставлення до праці, іншої людини, суспільства. Прикладом для Віктора Михайловича Пінчука були батьки. Михайло Аронович – металург, прокатник-листовик, мати Софія Йосипівна й нині працює професором Націо­нальної металургійної академії України. Тож свою діяльність Віктор Пінчук розпочав з інноваційних проектів, пов’язаних з металургією, а в подальшому реалізував себе як успішний підприємець і філантроп. Народився 14 грудня 1960 р. у Києві. З дитячих років жив і зростав у Дніпропетровську, куди переїхали його батьки. З відзнакою закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. Став інженером-дослідником трубної промисловості, у 1987 р. отримав ступінь кандидата наук. У 1990 р. Віктор Пінчук заснував приватну компанію «Інтерпайп» для впровадження своїх інноваційних розробок у сфері технології виробництва труб на металургійних підприємствах колишнього СРСР. У 2007 р. заснував корпорацію EastOne, міжнародну інвестиційно-консалтингову компанію, інвестиційний портфель активів якої включає понад 20 бізнесів і широкомасштабних проектів в Україні та за кордоном. У 2012 р. відкрив «Інтерпайп Сталь» – перший за останні 45 років металургійний завод в Україні, побудований «з нуля». Знаковий проект об’єднує новітні технології та 5 масштабних арт-інсталяцій всесвітньо відомого художника Олафура Еліассона, які стали частиною підприємства. Віктор Пінчук двічі обирався народним депутатом Верхов­ної Ради України (1998–2006). Залишив політику задля концентрації зусиль на бізнесі та філантропічній діяльності. У 2006 р. створив Фонд Віктора Пінчука, який визнано найбільшою благодійною організацією в Україні. Пріоритетними напрямками діяльності Фонду є освіта, охорона здоров’я, підтримка сучасного мистецтва, а також сприяння поглибленню міжнародної інтеграції України. Серед численних проектів – найбільша в країні стипендіальна програма «Завтра.UA», міжнародна стипендіальна програма «Всесвітні студії» для молодих українських фахівців, «Публічні лекції» для українських студентів за участі відомих міжнародних діячів, а також створення Київської школи економіки. Крім того, по всій Україні відкрито мережу сучасних центрів надання допомоги новонародженим. PinchukArtCentre – найбільша арт-інституція в Центральній і Східній Європі, яка пропонує вільний вхід і прийняла наприкінці 2014 р. понад 2,2 млн. відвідувачів. Віктор Пінчук засновував глобальну премію Future Generetaion Art Prize для художників у віці до 35 років і національну Премію PinchukArtCentre для молодих українських художників. Фонд також щорічно проводить круглий стіл з питань філантропії та Українську ланч-конференцію в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму. Віктор Пінчук тривалий час робить вагомий внесок у справу зміцнення зв’язків між Україною та ЄС. У 2004 р. створив Ялтинську європейську стратегію – YES – міжнародну незалежну організацію, що сприяє європейській та глобальній

інтеграції України. Також серед реалізованих проектів Віктора Михайловича є проведення в Києві під відкритим небом концерту Пола Маккартні «Independence Concert», на якому були присутні 350 тис. глядачів, а 13 млн українців переглянули концерт по телебаченню; спільне зі Стівеном Спілбергом продюсування документального фільму «Назви своє ім’я» про Голокост в Україні; проекти з прав людини спільно з Джорджем Соросом; програми підтримки єврейських громад в Україні.

Фонд Віктора Пінчука підтримує Глобальну ініціативу Клінтона, освітні програми Фонду Тоні Блера та Центру Миру Переса. Втілюються також спільні проекти з Фондом своєї дружини Олени Пінчук – «АнтиСНІД», який реалізує проекти з боротьби з ВІЛ/СНІДом, співпрацюючи, в тому числі, з Ініціативою з ВІЛ / СНІДу Фондом Вільяма Дж. Клінтона, а також СНІД Фондом Елтона Джона. Віктор Михайлович є членом правління Інституту світової економіки Петерсона, членом Міжнародної Консультаційної Ради Інституту Брукінгса та членом опікунської ради Музею сучасного мис­тецтва (MOCA, Лос-Анджелес). За версією журналу «TIME» у 2010 р. Віктор Пінчук увійшов до списку 100 найвпливовіших людей світу у категорії «Мислителі» в одному ряді зі Стівом Джобсом, міністром-ментором Сінгапуру Лі Кван Ю і архітектором Захою Хадід. Віктор Пінчук разом з дружиною отримали нагороду за вагомий внесок у боротьбу зі СНІДом на дев’ятій щорічній церемонії «Погляд у майбутнє» в Нью-Йорку. Віктор Михайлович шість років поспіль входить до рейтингу 200 найвпливовіших колекціонерів світу за версією журналу «ARTnews» і в 100 найвпливовіших людей у світі мистецтва за версією журналу «ArtReview». У 2012 р. удостоєний Європейської премії Треббія у номінації «Підтримка культури і мистецтва». З 2009 р. – почесний громадянин Києва. У 2013 р. Вік­тор Михайлович отримав з рук міністра культури і комунікації Франції Орелі Філіппетті відзнаку Кавалера ордена мистецтв і літератури. Віктор Пінчук 19 лютого 2013 р. узяв зобов’язання інвестувати половину чи більше своїх статків за життя і після нього в благодійні проекти, приєднавшись до Giving Pledge (Клятва дарування) – філантропічної ініціативи, заснованої Білом Гейтсом і Уорреном Баффетом у 2010 р. Удостоєний медалі митрополита Андрея Шептицького за внесок у зміцнення українсько-єврейських відносин і підтримку проєвропейських прагнень України.