Німченко Василь Іванович присвятив судочинству загалом 30 років, протягом яких досягнув вагомих трудових здобутків, виявив високий професіоналізм та активно сприяв державному будівництву. Його робота в правничій сфері завжди спрямована на розвиток демократизму, розбудову громадянського су­спільства та правової держави, забезпечення верховенства права. Народився 13 вересня 1950 р. у с. Загородище Чорнобаївського району Черкаської області в родині сільських трударів. Закінчив Іркліївську середню школу Чорнобаївського району, що на лівобережній Черкащині. Із 15 років працював різноробом в колгоспі «Радянська Україна», потім слюсарем та молотобійцем в Іркліївському відділенні «Сільгосптехніка». Строкову військову службу проходив у Збройних силах СРСР, виконуючи миротворчу та інтернаціональну місії за кордоном. Завершивши військову службу, продовжив працювати слюсарем в Іркліївському відділенні «Сільгосптехніка», а в 1972 р. вступив до Харків­ського юридичного інституту імені Ф. Е. Дзержинського на спеціальність «Правознавство», що стало визначальним для його подальшої долі. Після закінчення інституту з 1976 р. Василь Німченко розпочав трудову діяльність народним суддею Подільського народного районного суду м. Києва, а далі — суддею Київського міського суду. На посаді голови Печерського народного районного суду м. Києва забезпечив будівництво нового приміщення суду по вулиці Гайцана (нині — Хрестовий провулок). У 1987–1989 рр. Василь Іванович працював на посаді старшого консультанта юридичного відділу Президії Верховної Ради України. У 1990 р. його обрали суддею Верховного Суду України. Входив до складу цивільної та військової колегій Верховного Суду України. У 1996 р. на ІІІ (позачерговому) з’їзді суддів України Василя Івановича обрали суддею Конституційного Суду України. На спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України В. І. Німченка обрано заступником Голови Конституційного Суду України. На цій посаді плідно працював до 1999 р., а на посаді судді Конституційного Суду України — до 2005 р. За весь час роботи суддею Василь Німченко очолював редакційну раду «Вісника Конституційного Суду України». У його доробку понад 200 друкованих праць, серед яких монографія «Конституційні права і свободи громадян». Співавтор науково-практичного коментаря до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вагомою є законотворча діяльність В. І. Німченка, а саме: співавторство проектів Закону Украї­ни «Про Конституційний Суд України» та Кодексу адміністративного судочинства України; ініціатор реформування судової системи України; фундатор запровадження конституційної та адміністративної юстиції в Україні, безпосередньо стояв біля джерел формування як правового забезпечення конституційного правосуддя, так і матеріально-технічного забезпечення діяльності органу конституційної юрисдикції, був відповідальним за спорудження будівлі та належне облаштування Конституційного Суду України по вулиці Жилянській у м. Києві. Василь Іванович Німченко обирався членом Ради суддів України, ради Спілки юристів Украї­ни, координаційної ради Академії правових наук України. Василь Іванович — кандидат юридичних наук, професор, заслужений юрист України. У колі його наукових інтересів — судоустрій, конституційне право, адміністративна юстиція та захист прав і свобод громадян. Його педагогічний стаж становить понад 20 років. Підготував ряд кандидатів юридичних наук. Обирався членом спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій Академії прикордонних військ Украї­ни та був учасником понад 50 міжнародних науково-практичних конференцій. В. І. Німченко з 2006 до 2007?рр. — радник Уповноваженого Верховної Ради Украї­ни з прав людини. З 2007 до 2010 рр. — Постійний представник Кабінету Міністрів України в Конституційному Суді України. На парламентських виборах у 2014 р. обраний народним депутатом України. Член фракції «Опозиційний блок» та Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. Із 2015 р. входить до складу Конституційної комісії, яка була створена з метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо змін до Конституції України з питань децентралізації, удосконалення конституційних засад правосуддя та конституційного регулювання прав, свобод й обов’язків людини та громадянина. Маючи активну громадянську позицію, Василь Іванович Німченко також є заступником голови Всеукраїнського громадського руху «Український вибір — право народу», головою громадської організації «Незалежний український центр правових ініціатив і експертиз «Правова держава». Його діяльність спрямована на створення правових основ розбудови громадянського суспільства, забезпечення конституційного правопорядку та інших інститутів демократії, удосконалення законодавства з метою захисту прав і свобод громадян, їхньої участі в управлінні державними справами. За високий професіоналізм і багаторічну сумлінну працю Василь Іванович нагороджений багатьма почесними грамотами та відзнаками, зокрема указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений медаллю «За трудову відзнаку», указом Президента України — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, а також Почесною грамотою Верховної Ради України. В. І. Німченку присвоєне високе звання генерал-полковника юстиції Збройних сил України. Василь Іванович з особливою увагою береже пам’ять про славну перемогу Українського народу у Великій Вітчизняній війні, здобуту спільно зі всіма народами СРСР. Він протягом багатьох років опікує односельців-учасників бойових дій, дбаючи про їхнє соціально-побутове становище та неодмінно святкує разом із ними День Перемоги. В. І. Німченко пишається своїми односельцями, які тяжко працювали на фронті та докладає багато зусиль задля збереження пам’яті видатних бойових заслуг. Зокрема, за його ініціативи видано книгу пам’яті з нагоди 70-річчя Перемоги «70. Ирклиев помнит… Благодарит… Гордится!» Василь Німченко вірить, що мир, який подарували нам ветерани, нові покоління будуть заслужено цінувати і свято берегти пам’ять героїв. Василь Іванович захоплюється риболовлею та полюванням. Найбільший дніпровський риболовний трофей — це сом довжиною 3,15 м та вагою 138 кг. Незабутніми є часи зай­няття дайвінгом та кваліфікованих занурень на об’єкти давньогрецьких поселень, а також затонулих кораблів часів Османської імперії і Великої Вітчизняної війни. Разом з дружиною Любов’ю Федорівною — 46 років. Виховали двох синів — Ігоря та Дмитра. Нині — юристи, офіцери. Мають чотирьох онуків Івана, Олександру, Нікіту та Тимофія. Сподіваються на їх подальше поповнення. Пройшовши труднощі та радощі, Василь Іванович цінує понад усе дружбу. У постійному буремному житті користується незмінним гаслом: «За будь-яких обставин бути у стані атаки».