За вагомий особистий внесок у розвиток конституційних засад української державності, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм присвоєно почесне звання «Заслужений працівник промисловості України» (2007). Народився 30 квітня 1948 р. в смт Козельщина Козельщинського району Полтавської області. В 1967-1969 рр. проходив строкову службу в Радянській армії. Після армії вступив до Дніпропетровського гірничого інституту, обравши спеціальність «Електропостачання промислових підприємств, міст та сільського господарства», який закінчив у 1974 р. з відзнакою. Трудова біографія Миколи Борисовича почалася у 1974 р. з роботи у виробничих об’єднаннях «Центртрансгаз» та «Саратовтрансгаз» Міністерства газової промисловості СРСР, куди він був направлений за розподілом. Обіймав посади інженера, старшого інженера, начальника дільниці, керівника філій Центральної виробничої теплоелектротехнічної лабораторії виробничих об’єднань. Із введенням у експлуатацію магістрального газопроводу «Союз», у 1978 р. був переведений у виробниче об’єднання «Експорттрансгаз» Мінгазпрому СРСР, де протягом 1978–1997 рр. обіймав посади майстра, інженера, провідного інженера виробничих підрозділів об’єднання. З 1997 до 2002 рр. – начальник відділу, головний енергетик державного підприємства «Черкаситрансгаз» АТ «Укргазпром». З 2002 р. працює в Управлінні магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на посадах першого заступника директора – головного інженера, заступника директора з науки і технічного прогресу, заступника директора з виробництва. Велику увагу приділяє виконанню державних планів транспортування газу, підтриманню режимів роботи газотранспортної системи, підготовці та вихованню кадрів. Через мережу магістральних газопроводів УМГ «Черкаситрансгаз» щороку транспортується близько 120 мільярдів кубічних метрів природного газу з Російської Федерації та Туркменістану до країн Східної та Західної Європи. Нині Микола Борисович – заступник директора з виробництва УМГ «Черкаситрансгаз». Роботу у газовій галузі України Микола Борисович підкріпив науковими здобутками. Успішно захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності «Турбомашини та турбоустановки». У теоретичному доробку – 33 наукові статті, 2 монографії, 4 підручники. У співавторстві отримав 14 патентів на винаходи та корисні моделі. Член-кореспондент Міжнародної інженерної академії (Москва), академік Української нафтогазової академії та Міжнародної академії стандартизації (Київ). Має вчене звання доцента кафедри вимірювальної техніки та метрологічного забезпечення. «Відмінник праці Укргазпрому» (1998), «Відмінник освіти України» (2008). Отримав Подяку Президента України, Почесну грамоту Верховної Ради України, Почесну відзнаку НАК «Нафтогаз України» ІІІ ступеня та нагрудний знак «За заслуги» Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Наукова і громадська діяльність Миколи Борисовича відзначена орденом «Інженерна слава» Міжнародної інженерної академії (Москва), золотою і срібною медалями ім. А.М. Підгорного Інженерної академії України (Харків), Міжнародними нагородами ім. Королеви Вікторії «За честь, достоинство и доблесть» та «Лаври Слави» Європейської Асамблеї Бізнесу (Оксфорд, Англія). За заслуги з відродження духовності в Україні нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня Української православної церкви (Київ). Одружений, має двох синів.